Майстри

Майстриня з Івано-Франківщини моделює і конструює сучасний молодіжний одяг з використанням українських етнічних мотивів. У комплект молодіжного одягу входить вишита блузка, спідниця, ткана крайка та гердан або силянка. Входить до Спілки дизайнерів України.

Ляльки майстрині з Херсонщини ви не переплутаєте з іншими: вони завжди пахнуть морем, тому що в кожній з них є камка - шовковисті морські водорості. Їх пані Оля збирає на заповідному березі Ягорлицької затоки. А в степах та на лісових галявинах шукає травичку та квіти. В поєднанні з кольоровими нитками та бавовняною тканиною майстриня творить ...

Майстриня соломоплетіння з Сумщини. Використовує житню, пшеничну та вівсяну солому, а також, щоб отримати зелений колір, деякі види трав. У своїх творах відображає те, що близьке, насамперед, дітям: героїв українських народних казок, ялинкові іграшки та предмети інтер'єру.

Розпис тканин технікою батик та сутажна вишивка є головними творчими заняттями майстрині з Хмельниччини Інни Сидорук. Каже, декоруючи вироби, на підсвідомому рівні використовує українську символіку, адже у нас кожна крапка, коло чи хвилька щось означає.

Майстри з Львівщини відроджують дерев'яну яворівську іграшку, разом з якою, за їхніми словами, й самі виросли. Взірці для творів беруть зі збірок різних музеїв та приватних колекцій, ведуть пошуково-наукову діяльність в цій царині.

Майстриня з Тернопільщини вишиває, плете з бісеру, творить авторські ляльки на основі народних. Зараз активно працює над створенням ляльок в костюмах різних регіонів України. Етнографічні образи черпає з літератури та старих фотографій.

Гончар з Волині інтерпретує народні форми посуду (макітри, горнята, глеки, горщики, свічники), за допомогою нових об'ємів та декору наповнює їх філософським значенням. Досліджує символіку рідної землі. Обожнює гончарне коло.

Створює етно-одяг на основі українських народних мотивів. В композиціях фігурують птахи, дерево життя тощо. Народилася у 1982 році в селі Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області.

Витинанки Олеся створює лише три роки (з 2008), проте, з її слів, звичайні вечірні "розмови" з папером плавно переросли у папероманію. Витинанка для авторки - це бажання прояву себе, спроба відобразити свою любов і повагу до навколишнього, а також відчуття естетичного задоволення.

Гончар з Полтавщини. Творить традиційний український посуд: макітри, горщики, горнятка, глечики, тарілі, миски, вази. Оздоблює роботи рослинними та геометричними орнаментами, а також різною символікою стихій природи.

Майстер традиційних гуцульських прикрас з бісеру. Походить з Коломиї, що на Івано-Франківщині. Окрім бісероплетіння займається писанкарством, плетінням з соломки, народною лялькою.

Різьбяр з Харківщини теми для своїх різьблених картин черпає з природи, народного побуту та стародавніх легенд. До мистецтва різьблення майстер прийшов сам у 1988 році. В роботі використовує липу, дуб, вільху.

Майстриня з Луцька виготовляє оберегові та ігрові народні ляльки, прикраси, листівки, розписує скло та кераміку, шиє та розписує еко-торбинки, записники, обкладинки для книжок. Для робіт у народній тематиці підбирає натуральні матеріали: тканини, шкіра, нитки, соломка, збори трав, крупи, солене тісто, папір...

Майстер з селища Решетилівка Полтавської області. Автор килимів у техніці ручного ткацтва. Заслужений майстер народної творчості України (2009 року). Член Національної спілки художників України (1990 року), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992 року), лауреат обласної премії І.П.Котляревського (2007 року).

Автор гобеленів та килимів у техніці ручного ткацтва. Талант та любов до мистецтва успадкувала від своїх батьків, знаних художників Євгена та Лариси Пілюгіних. У своїх творах молода мисткиня поєднує традиції решетилівських килимів із сучасним власним баченням композиції, форм та кольорового рішення.

Майстриня вишивки з Рівного. Поєднанням різних вишивальних технік та прийомів, оздоблює рушники, чоловічі та жіночі сорочки. Створюючи новий виріб, опирається на власні відчуття та мистецький смак.

Вишиті картини художниці найкраще за будь-якi слова розповiдають про неї. Теми її картин рiзноманiтнi, об'єднує їх свiтле ставлення художницi до життя i, як наслiдок, позитивна енергетика, що вiдчувається в кожнiй роботi. Прописане батiком тло для вишивки надає її картинам легкостi та є родзинкою, що вiдрiзняє її вишивки помiж iнших.

Художниця є винахідником унікальної техніки гобелену, де взаємодіють складні фактури розташовані у різних площинах створених за допомогою нитки різної фактури. Крім гобелену, художниця малює на склі, та є автором буковинської ляльки де поєднує дерево з ниткою.

Гончарка з Київщини. Працює в стилі художньої кераміки, декоративної та вжиткової. Почерк мисткині сформувався під впливом наставників з Косівщини та Васильківського майолікового заводу, де мисткиня деякий час працювала.

Майстер з Закарпаття займається традиційним старовинним ремеслом — ручним виробництвом бондарних виробів. З дерев'яних дубових, акацієвих, шовковицевих, черешнєвих клепок виготовляє бочки, кухлі, барила для вина та коньяку; діжки для соління; вироби для бань: дерев’яні відра, шайки, черпаки, запарники, чани, а також вазони для квітів і декоративних дерев.