Ольга Жукова

Творчість

Ляльки майстрині ви не переплутаєте з іншими: вони завжди пахнуть морем, тому що в кожній з них є камка – шовковисті морські водорості. Таке ноу-хау. Цей матеріал, зібраний на заповідному березі Ягорлицької затоки, пластичний і корисний для здоров’я людини. А в околицях села, в степу, на лісових галявинах пані Оля вибирає шовковисту травичку, польові квіти. Потім це збіжжя висихає в затіненій альтанці. Пахучі пасма сухої трави, кольорові нитки, біла бавовняна тканина – все крутиться, мотається, поки не складеться в гарнюню лялю. На кожне свято у майстрині є особлива лялька. До Різдва – Різдвяна Коза, янголятко і ляля у кожушку з Зіркою, на Стрітення – Зима і Літо, на Великдень – у малинових шатах, з паскою і писанками. Нове захоплення — лялі-принцеси.

Походження

Народилася 17 вересня 1956 року на Херсонщині. Мешкає в селі Іванівка Голопристанського району Херсонської області.

Освіта

1974-1978 – Херсонський державний педагогічний інститут, філологічний факультет.
1990-1991 – Ростовський обласний науково-методичний центр народного мистецтва, дизайнер.
1996 – Навчальний центр Ростовської-на-Дону Державної академії будівництва, курс “Інформаційні системи”, спеціалізація “Програми верстки і комп`ютерного дизайну”.

Досвід

Першу ляльку-мотанку зробила ще у 1990 році. Але тоді пані Ольга ще не знала, що вона так називається. Просто за прикладом приятельки виготовляла їх з липового лика. Через десять років побачила по телевізору ляльку Людмили Тесленко-Пономаренко і дуже захотілося самій зробити таку мотанку, за стародавніми українськими традиціями. Якось пощастило потрапити на майстер-класи учениці пані Тесленко-Пономаренко й з того все почалося…

З 2006 року є господинею туристичної садиби – Марійкина садиба (село Іванівка Голопристанського району Херсонської області). Член Херсонського обласного кооперативу по розвитку сільського зеленого туризму “Оберіг Херсонщини”.

Учасник етнофестивалей, виставок-ярмарків декоративно-прикладного мистецтва; проводить майстер-класи.