Майстри

Художниця зі Львова, що працює у техніці вітража. Має свою творчу майстерню з кількома підмайстрами, які під наглядом і за участі самої майстрині створюють цікаві полотна, втілюють нові ідеї та пропонують професійне проектування та виготовлення різних видів неповторних вітражних виробів.

У творчому доробку вишивальниці з Тернополя є чимало робіт, в яких вона поєднує різні техніки вишивання: колодки, ланцюжок, козлик, низинка, лічильна гладь, хрестик, мережка, штапівка, солов’їні вічка, болгарський хрестик. Продовжувати можна й далі.

Майстер-різьбяр з Львівщини взявся за відродження традиційної яворівської забавки. Разом з двома братами та сином вирізають з осики народні іграшки та розмальовують їх місцевим народним орнаментом.

Каменяр від душі. Колись покинув столицю, щоб усамітнитися з родиною біля кар'єрів каменя піщаника в селі Букатинка Вінницької області. Й творити з кам'яних брил витончені образи свого світобачення та світовідчуття.

Ткаля з Верховинського району Івано-Франківщини тримає десять овець й з них бере собі вовну на вироби - ліжники, килими, рядна, пояси, запаски. Цього промислу навчилася від сусідки й займається ним вже понад 35 років.

Майстриня з Маріуполя Донецької області у 42 роки вперше взялася за вишиття, тобто вже дев'ять років, як не випускає з рук заправлену ниткою голку. Вишиває звичайні та весільні рушники, сорочки, серветки та картини. Веде у своєму місті студію аматорів традиційної народної вишивки.

Майстриня вишивки з-під Донецька, з міста Ясинувата. Рушники, сорочки та картини вишиває з середини 90-х років. Свого часу самостійно опанувала вишивку, тепер навчає цього традиційного мистецтва інших.

Майстриня з Мелітополя вишиває на домотканому полотні дивовижні "козацькі рушники". Досвід створення яких перейняла у запорізької вишивальниці Світлани Ігнатченко, яка свого часу їх відродила. Окрім цього пані Надія вишиває сорочки та в'яже з вовни теплі накидки.

Майстриня писанкарства з Київщини вже понад десятиліття пише писанки на гусячих, курячих та страусиних яйцях. Візерунки відтворює як традиційні з каталогів 19 століття так і сучасно-авторські. Орнаментика переважає рослинна, яку доповнює геометрична.

Ложкар з діда-прадіда, родом з села ложкоробів - Тептіївка Київської області, з куснів різного дерева (липи, клена, верби, груші, осики) робить на всяк смак побутові й кухонного призначення речі - від ложок та черпаків до веретен та люльок.

Київська майстриня декоративного розпису користується оригінальною технікою. За основу взяла народний настінний розпис по білій глині водяними фарбами (на зразок того, як колись розписували в Україні хати та печі). Займається також розписом по дереву та виконує картини на полотні і глині.

Художник з Дніпропетровська плідно працює у різних жанрах - малярство, графіка, мініатюра, витинанка, писанка та пише мистецтвознавчі есеї. З візерунками на папері знайомий ще з 13 років. У 80-х роках витинанка та писанка зайняли чільні місця у творчості майстра. А згодом він створив свої школи витинанкарства та писанкарства.

Молода майстриня з писанкарства, тістопластики та декоративного розпису з Кіровограда у своїй творчості поєднує три техніки й, крім традиційних виробів, творить дійсно унікальні речі - писанки й картини з солоного тіста.

Завдяки віртуозному володінню голкою з-під рук майстрині з Тернополя народжуються вишивані рушники, сорочки, серветки до різних свят, зокрема Великодня, скатертини до столу, а також різносюжетні картини.

Керуючи власним центром для дітей та батьків, Ганна переконалася, що давати знання малечі найкраще через казки, і саме народні казки. Щоб було цікавіше, мисткиня робила ляльковий театр з картону. А згодом опанувала техніку фелтінгу, тобто сухого валяння. І за якийсь час зі жмутиків вовни постав цілий ляльковий театр.

Спадкова ткаля з Богуслава Київської області в народному стилі тче килими, доріжки, декоративні панно, накидки для стільців. Цього мистецтва й промислу навчає дітей, створила у місті Богуславі гурток декоративного ткацтва.

Сюжетним яскравим народним розписом київська художниця вкриває вироби із глини, картини з полотна та паперу, дерев'яні скрині. Каже, що ще вміє гончарити та різати по дереву, бо свого часу цього її навчили у навчальних закладах. Та все ж традиційні мотиви, відтворені за допомогою фарби, стали головним напрямком творчості мисткині.

Донедавна єдина жінка в Україні, що займалася плетінням з кореня сосни. Свого часу цього давнього Поліського промислу її навчив чоловік. На сьогодні пані Раїса хвалиться ще однією ученицю з Обухова, Наталею Лукашиною, яка продовжує справу наставниці. Словом, у цьому промислі зараз творять всього дві жінки, які відчувають хвою з коріння.

Майстер займається давнім промислом - бондарством. Виготовляє з дуба барила для вина та діжки для соління огірків та закваски капусти, а також відра та до двох тисяч літрів чани, які можуть слугувати за невеликі басейни.

Гончар з Рівненщини виготовляє термостійкий екологічночистий посуд з чорнолощеної кераміки. Навчився цієї справи у діда з Гавареччини. Цей край здавна відомий гаварецькими чорнодимленими глиняними виробами.