Огляди

Коли у людей святковий настрій і багато вільного часу, вони починають творити. Зазвичай з того, що потрапляє під руку. На Мамаєвій Слободі на Колодія таким матеріалом виявився сніг. З нього ліпили все, що лізло в голову. Одним словом - народна творчість проявилася сповна.

"Ні в кого нічого просити не треба, вам все одно ніхто нічого не дасть. Все, що самі зробите, то й буде ваше досягнення. Лише через сім років нас побачила місцева влада. Асфальт по дорозі поклали, бо на відкриття садиби мало б приїхати обласне керівництво і з міністерства культури, але приїхав тільки їхній представник. Нагородили знаком ...

Більшість робіт українських художників–авангардистів, які сьогодні презентують на виставці «Відроджені шедеври» в Музеї українського народного декоративного мистецтва, досі були невідомі. Доктор мистецтвознавства Тетяна Кара–Васильєва запевняє, що експерименти з кольором і формою відомих художників Олександри Екстер і Казимира Малевича почалися у вишивці, а згодом перейшли на картини.

В цьому регіоні для декорування бондарних виробів за допомогою металевих штампів — "писаків" — широко застосовували техніку художнього випалювання. Назви його елементів та геометрично-рослинних мотивів створені на основі спостережливості, побажань та вірувань, а також ймень дерев, квітів, небесних тіл.

"Я як кончила школу у 1961 році, то помню, шо сусідка Надя ше віддавалася у спідниці і сорочці, — згадує 62-річна Марія Степанишина із Гордіївки. — А десь у 1965-му в магазинах появився штапель, криндишін, то весільні плаття шили з нього. Шили простенько: короткі в зборочку -”тетянку” чи в складочку. Появилася фата. Зразу була довга, ...

Відколядувалися і відзасівалися новорічно-різдвяні свята. Традиційно по їх завершенню спалюють Дідуха. Називають цей обряд "розколяда". В народі кажуть, що лише після такого дійства варто починати планувати нові справи на новий рік.

Мало не з півдесятка кіз, стільки ж Маланок, Василів та купа різної звірини 14 січня захопили в полон столичний музей Івана Гончара. На Новий рік за старим стилем дитячі та молодіжні етно-гурти змагалися у вміннях колядувати та щедрувати. Традиційно, як це заведено на Маланку, кілька дівчат перевдягнулися хлопцями, а хлопці, відповідно, навпаки. Гості витанцьовували і ...

9 січня 2010 року на «Мамаєвій Слободі» у Києві молода Київська художниця Катерина Косьяненко представила дві свої картини "Мої Мамаї" та "Катерини", за які єдина в Україні отримала премію та медаль Лоренцо Медичі в номінації «живопис» на престижному форумі сучасного мистецтва VII Флорентійського Бієнале 2009 року.

Колядки та вертепна зірка серед кучугур снігу, величний дідух на покуті під образами, солом'яний павук попід стелею, запашні страви у затишному родинному колі. Для кожного Різдвяне свято уявляється по-своєму. Однак тепло сердець та передчуття дива відчувають у цей день усі. І доказ тому - творчі роботи, які надіслали понад три сотні учасників на конкурс різдвяно-новорічної ...

Ви ще можете встигнути відвідати виставку витинанок та яворівської забавки в музеї Павла Тичини у Києві. Свої твори там виставили витинанкарка з Вінничини Оксана Городинська та різьбяр з Львівщини Семен Тлустий. Твори майстрів чекатимуть на своїх шанувальників до 20 січня вже нового 2010 року.

День Святого Миколая для майже півтисячі дітей з малозабезпечених і багатодітних сімей Києва та Київської області видався дійсно небуденним. Для них в Українському домі у Києві влаштували святковий концерт, а народні майстри навчали творити красу власними руками.

Напередодні Андрія студенти ворожили, обмазували один одного сажею, вдавали із себе панів Калитинського та Коцюбинського, а найпрудкіші ще й кусали калиту. Святкове дійство відбувалося 11 грудня у жовтому корпусі університету імені Тараса Шевченка у Києві.

Дві-три години дороги від столиці через Овруч, і ти немов поринаєш в казку. Вогні великих міст з їхнім шаленим ритмом стають якоюсь недосяжною примарою. Тиша і туман обволікують все єство тут біля кордону з Білоруссю. Асфальтна дорога змінюється на насипну. Дихається якось особливо вільно. А довкола, мало не біля кожної дерев’яної хати над криницями мовчки ...

Ви бачили живописні портрети сучасних дівчат та хлопців в українських народних костюмах? Фотографії може й так, а от картини навряд чи. Одягти молодь в традиційне взялася херсонська художниця Катерина Білетіна. Робила вона це за допомогою фарби та пензля.

Відгуляти весілля за всіма канонами наших пращурів стало доступніше. Принаймні, пісенний сценарій обряду вже не доведеться «копати» в музейних архівах. Мистецька агенція «Арт Велес» за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» видали збірку автентичних весільних народних пісень на двох дисках.

Ідеї музеїв просто неба зародилися ще з ХVІІІ століття. Їх створювали задля збереження та консервації побутових умов минувшини. Музей просто неба в Чернівцях - наймолодший з-поміж музеїв такого типу в Україні.

Найрукотворніші полтавчани зібралися разом 15 вересня на творчий звіт, що традиційно відбувся у Палаці "Україна" у Києві. Вони привезли зразки різних видів традиційних промислів - кераміка, різьба, соломоплетіння, вишивка, ткацтво - які характерні саме для цієї області. Та найгустіше рясніло знаменитими полтавськими сорочками, вишитих "білим по білому".

Народними гуляннями без «моцної гуцульської горілки та бануша з бринзою і шкварками» (як мальовничо було проголошено зі сцени), але з типовими атрибутами базарного дня - шашликом, пивом-квасом-горілою… Так 29 серпня розпочався й тривав два дні Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці.

Чи прогнозував садовим терасам пісенну долю відомий цукровар і меценат Павло Харитоненко, коли у 19 столітті боровся цими спорудами зі зсувом одного з місцевих схилів? Унікальний і єдиний в Україні цегляний амфітеатр напівкруглої форми через півтора століття знову зазнав випробувань. На цей раз слобожанським автентичним співом.

На міжнародному етно-фестивалі "Жнива", який відбувся в середині серпня на Київщині, встановили величезний сніп завдожки до 15 метрів. Цей випадок навіть зафіксували у Книзі рекордів України. Й фахівці твердять, подібних снопів у світі більше ніхто не зводив.