Огляди

Унікальне мистецтво виготовлення вертепів, що передавалося від батька до сина по чоловічій лінії знайшло своїх продовжувачів у селі Хотів, що під Києвом...

Ангел, Смерть, Коза, Солоха, Чорноморець та навіть гоголівський Басаврюк – всі зібралися під одним дахом й зроблені одними руками. Художниця з Київщини Оксана Цюпа створила гурт вертепних текстильних героїв та 18 січня презентувала їх у столичному Музеї гетьманства.

Після свят Водохреща й Івана Хрестителя закінчувалася вулична коляда, щедрування і вертепи. 21 січня був останній день, коли можна було колядувати...

Для пасажирів столичного метро 13 січня о 15:00 час зупинився. Саме тоді на різних станціях метро – «Дорогожичі», «Арсенальна», «Печерська», «Оболонь», «Тараса Шевченка» - одночасно зазвучало святкове «Добрий вечір тобі, пане господарю...». То з десяток кращих київських фольклорних гуртів на Маланки в переддень Старого Нового року вирішили влаштувати людям справжнє свято...

Місто Комсомольськ на Полтавщині відоме не тільки пам’ятником бабусі, яка продає насіння. Ще там щороку відбувається всеукраїнська науково-практична конференція «Український дивограй», на якій обговорюють давні звичаї та обряди, традиції, проблеми та досягнення в народних промислах...

До 19 січня 2011 року у столичному Музеї Івана Гончара триватиме виставка різдвяно-новорічної атрибутики та вертепів. Ескпозиція складається з кращих робіт, які надішли до 12 грудня на традиційний зимовий конкурс від Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю «Орелі».

Твори сучасних художників на різдвяну тематику, музейні картини з Колядою, ляльки з українських вертепів 18 сторіччя, глиняні вироби сучасних майстрів, писанки, музичні інструменти, з якими в давнину колядували та хатні ікони з колекції Ольги Богомолець - це далеко не повний перелік речей, які експонуються в Музеї Тараса Шевченка у Києві.

Казкова лисичка таки не скуштувала колобка. Принаймні на Мамаєвій Слободі. Бо і без неї його було кому їсти. Точніше їх, адже круглячків з тіста собі виліпила кожна дитина, яка суботнього дня прийшла з батьками на інсценізацію однойменної казки.

7 грудня в Музеї Івана Гончара гадали на долю, готували вареники, навчали пекти калиту та відтворювали традиційний колись дівич-вечір.

Вже вдруге на Мамаєвій Слободі до 19 грудня відкрили резиденцію Святого Миколая. Доки традиційний український чарівник, за легендою організаторів, сідав літаком у Борисполі і чимдуж поспішав на Слободу, малеча у вишиванках вчавлювала тісто у спеціально вирізьблені форми.

Відому у світі українську щедрівку лідер гурту Воплі Відоплясова втілив по-особливому, заспівав і зняв її у вигляді мультиплікаційного музичного кліпу. Роботу презентували в перший день зими на Мамаєвій Слободі у Києві, кутаючись від кусючого морозу.

На Мамаєвій Слободі у Києві представили рукавичку, у якій змогли б поміститися втричі більше звірів, аніж це було в однойменній народній казці. Не дадуть збрехати батьки з дітками, що брали активну участь у заході. "Рукавичка" - це друга казка з 12-ти, яку впродовж року запланували спільно матеріалізувати Центр народознавства "Козак Мамай" та інтернет-проект "Рукотвори".

З печі – прямо на виставку довозив свої ще гарячі роботи київський художник-гончар Іван Бобков. 22 жовтня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася перша персональна виставка митця, яка стала своєрідним звітом за 15 років творчої діяльності.

Казковий персонаж, який свого часу наганяв жаху на всю лісову братію, вигулькнув на Мамаєвій Слободі. Щоправда, бік у нього був не обсмолений, та малеча, яка прийшла на "Рукотворну казку", не надто цим переймалася. Дітлахи мало не вперше побачили солом'яного сміливця на власні очі, а також з глини лісових звірів, діда та бабу з обличчям, як ...

"Археологія й у ті часи була справою затратною. Тільки багатії могли дозволити собі вести великі розкопки власним коштом. Хвойчине захоплення археологією трималося головним чином на спонсорах - заможних київських родинах Ханенків і Терещенків, із якими мав приязні стосунки. Витрати їм компенсував отриманими знахідками"...

Виріб з міді та дерева, який свого часу був оцінений майстром як мінімум у 10 тисяч доларів, придбали. Для першої персональної виставки "Мамая" з-понад 300 деталей Олександр Ковальчук вже "позичив" у нового власника. Експозицію своїх витворів митець відкрив 24 вересня 2010 року.

Новітня українська етно-культура великих міст поступово починає просочуватися на локальний рівень – в село, щоб нагадати людям про ті цінності, які колись ними і були витворені. Приклад, село Хотів під Києвом. 19 вересня тут виступав гурт «Мандри», колекції одягу показувала відома модельєр Олеся Теліженко. «Спасівці» дали майстер-клас місцевим хлопчакам. Поряд працювали народні майстри і виспівував ...

18 вересня у Дніпропетровську відбувся всеукраїнський фестиваль гончарного мистецтва «Гончарне коло». На площі біля Національного історичного музею імені Яворницького музейники зібрали провідних гончарів з різних куточків України, зокрема з сіл, славних своїми гончарними традиціями і оригінальними технологіями.

Так впевнено можна сказати про художника з села Дударків, що на Київщині, Івана Приходька. Дивлячись на цього чоловіка, ніколи не скажеш, що він вже розміняв сьомий десяток. Такий же жвавий та до всього охочий, як і в свої сорок з лишком 1985 року, коли про нього було знято фільм «Вернісаж Івана Приходька». Стрічку нещодавно, а ...

Гончарі простукували свої вироби, щоб показати як лунають. На сонці виблискували прадавні символи. А неподалік ковалі робили підкови на щастя. Традиційний для літньої пори День гончаря і коваля відбувся у Музеї народної архітектури та побуту НАН України 27 червня. Подаємо настроєву мозаїку світлин з ярмарку.