Дивина! На початку лютого надворі справжнісінька весна!? А ще ж якийсь тиждень тому під ногами рипів сніг, мороз щипав за носа, зі стріх звисали довжелецькі бурульки, а вовчик-братик на озері в ополонці на хвоста ловив рибу… Принаймні все це 29 січня було у козацькому селищі «Мамаєва слобода», де втілювалася українська народна казка «Лисичка-сестричка і вовчик-братик», четверта по рахунку в рамках проекту «Рукотворна казка».
Казкове дійство почалося з дитячої творчості. Знана майстриня Ірина Білай навчала діток робити ляльки з кукурудзи та соломи, також розповідала про секрети соломо плетіння на прикладі власних нових мистецьких робіт.
Тим часом до хати Титаря, де й творилося все дійство, на санях приїхав казкар з казкарів Сашко Лірник. Як тільки він зайшов до хати, було відчуття, що сама КАЗКА переступила поріг. Та дитяча, справжня, яку тільки в дитинстві почуєш…
Для розігріву Сашко Лірник розповів історію про «Пана Коцького», якого невідь-чому всі так боялися, від нього ховалися й на очі не попадалися.
А далі ще кілька казок і ще… Так дійшла черга до головної – «Лисичка-сестричка і вовчик-братик».
Собі в поміч казкар запрошував діток, що разом з батьками сиділи на лавках довкола кімнати. А малим і в радість побути чи то лисичкою, чи то вовчиком, чи то ще якимсь казковим персонажем… Та навіть батьки не залишалися осторонь, вони також брали активну участь в розповідях казкаря.
Наступну в рамках проекту казку, чекайте незабаром)
Катерина Качур, Богдан Гдаль (світлини)
0 коментарів
Ваш відгук
Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.
Увійдіть, щоб долучитися
Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.
Тут ще тихо. Почніть розмову першими.