Огляди

24 серпня 2011 року в центрі Одеси на вулиці Дерибасівській (між Пасажем та McDonald's) простягнувся ярмарок українського традиційного мистецтва. Майже чотири десятки знаних народних майстрів з усіх областей України привезли одеситам та гостям міста свої найкращі мистецькі твори.

Народна майстриня Тетяна Протчева вишиває з самого дитинства. Її творчість відома не лише на батьківщині, а й за кордоном. А 12 серпня мисткиня відкрила у Києві перший в Україні інтерактивний Музей вишивки. До уваги відвідувачів представлені ікони, що світяться у темряві, картини, що вводять в оману зір, та вишитий одяг.

Наймасовішу світлину людей у вишиванках зробив на сходах перед Українським домом у День Незалежності фотограф Ігор Гайдай. Фотографування відбулося в рамках вишиванкової ходи, ініційованої лідером гурту "ВВ" Олегом Скрипкою. Після цього кількасот киян та гостей столиці рушили до Співочого поля, де брати Капранови обирали власників найкращого святкового вбрання.

Одна із останніх робіт мисткині, витканих до 70-літнього ювілею, – «Океан квітів» (килим розмірами три на п’ять метрів) відразу став предметом жвавого обговорення мистецтвознавців Буковини, на ньому ткаля зобразила близько сотні квітів та використала стільки ж тонів.

Понад вісім десятків вирізаних з паперу витинанкових композицій заслуженого художника України Миколи Теліженка до 12 серпня виставлено у Києві у залі Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Експозиція ювілейна до 60-ліття майстра, яке він відсвяткував у березні.

Відтепер у Києві є церква оздоблена петриківським розписом. Внутрішню частину Свято-Юріївського храму, що належить Київському патріархату, за кілька тижнів розписали художниці з села Петриківка Галина Назаренко та Ірина Кібець. Це перший церковний заклад розписаний петриківкою. Він розташований на Михайлівській площі за готелем «Інтерконтиненталь».

Відомий експерт з музейної справи зі США Лінда Норріс на своєму блозі опублікувала цікавий огляд статті про Володимира Кіцелюка, який збирає та оцифровує світлини гуцульського краю. Також вона роздумує над загальною проблемою започаткування та розвитку приватних музеїв як американських, так й українських. Подаємо переклад оглядової статті експерта.

«В таких шапках, як на ляльках, буває і досі ходять, особливо їх люблять чоловіки. Але чохи (пальто) звісно не одягають. Бо якщо їх одягаєш, треба обов’язково бути з кинджалом, якщо по-грузинськи. Коли бачать, що в Грузії хтось так ходить, то всі зупиняються і дивляться… От у вас в Україні, бачу, багато дівчат часто одягають вишиті ...

Вже традиційний для кобзарсько-лірницького товариства фестиваль став для когось одним з перших серйозних випробувань. Слід було показати і пісенні вміння і приклад гри на власноруч створеному інструменті.

Велетенську народну ляльку, яку 21 травня представили в Українському домі, невдовзі повезуть за кордон. На міжнародних мистецьких виставках її презентують іноземному глядачу. В першу поїздку лялька може відправитися вже у серпні. На День незалежності України її планують представити в Брюсселі.

Вінок із сухого кукурудзиння та пір’я менш як сто років тому одягала дівчина, коли виходила заміж. Плела його самостійно. Він робився на багатство. Зараз подібних головних уборів на наречених не побачиш. Та й не кожна здатна вимудрувати щось подібне...

Кінні ватаги вояків трьох народів схрестили свою зброю у Києві. На "Мамаєвій Слободі" 21 травня відбувся фестиваль "Козацький розгардіяш". Рівень володіння зброєю та вміння триматися в сідлі продемонстрували кримськотатарські вершники, шляхетська кінна хоругва з польського міста Лєшно та українські козаки під проводом Олега Юрчишина.

Молодь Києва у різнобарвному одязі пройшлася центральними вулицями столиці. Хода з кількасот людей, яку складали переважно студенти, дорогою співала народні пісні, розмахувала синьо-жовтими прапорами. Акція стартувала біля Золотих Воріт.

Перший день весняного ярмарку в Музеї народної архітектури видався дещо екзотичним як для травня. Чи то погода відлякала киян, чи то відсутність інформації про ярмарок. Та якщо у минулі роки автомобілі з відвідувачами стояли уздовж усієї під’їздної дороги до музею, то цього року "залізних коней" було чи не в десятеро менше.

У Львові встановлено новий рекорд України – 30 квітня тут створено найбільшу в Україні ляльку-мотанку. Ляльку створили мисткиня Оксана Смерека-Малик та майстер народної ляльки Лариса Теліженко. ЇЇ розмір сягнув 3 метри.

Незадовго до відкриття у вересні 2000 року Десятого міжнародного гуцульського фестивалю хтось удатний до сенсацій підкинув ідею здивувати світ найбільшою — за всіх часів і народів — писанкою. Придумали — зробили. У середмісті Коломиї ударними темпами, трохи більше як за сто днів, звели оригінальну будівлю єдиного на планеті Музею писанкового розпису, основою якої стало найбільше ...

Переплюнути бразильських карнавальниць? Легко! У селі Великий Ключів вже віддавна виготовляють такі головні убори, які можна вважати витвором мистецтва. Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна...

Бог зліпив людину з глини, і залишився у нього невикористаний шматок. «Що ще зліпити тобі? – запитав він. - Зліпи мені щастя», – попросила людина. Нічого не відповів Бог і лише поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився...

Відповідь на це питання знайдете, відвідавши до 3 березня столичний Музей українського народного декоративного мистецтва. Там триває виставка давніх шкіряних виробів, які доповнювали народний костюм Західних регіонів України.

У ніч з 21 на 22 лютого ц.р. на території НМНАПУ у віддаленій експозиції "Карпати" зайнялася будівля – полонинська стая з Гуцульщини. Вже відомо, що йдеться про зумисний підпал – ймовірно, це "диверсія" в межах рейдерської атаки, яка провадиться на Музей протягом останнього року.