На міжнародному етно-фестивалі “Жнива”, який відбувся в середині серпня на Київщині, встановили величезний сніп завдожки до 15 метрів. Цей випадок навіть зафіксували у Книзі рекордів України. Й фахівці твердять, подібних снопів у світі більше ніхто не зводив.
Житній велетень готувався за тиждень до самого фестивалю. На його зведення знадобилося три сотні снопів середнього розміру. Усі небайдужі серпами вижинали достигле жито на сільському полі. На місці в’язали снопи, які під Різдвяні свята називають дідухами. А потім все добро звозили на центральну площу Ковалівки.
Над снопом працювало до півсотні людей
Снопа творила досвідчена команда архітекторів та конструкторів. Спеціальним краном підіймали оберемки жита на верхні щаблі солом’яної скульптури, яка трималася на дерев’яному каркасі. Ще трохи, і найбільший сніп України готовий. Цю мить офіційно закарбували у Книзі рекордів України. Організатори сподіваються, що цей факт не пройде й повз Книги рекордів Гіннеса.
Однак побачити вживу цей витвір вже не вдасться. Через технічну помилку при спорудженні сніп виявився недовговічним – простояв всього кілька днів й від вітру розсипався.
Данило Даниленко, організатор міжнародного етнографічного фестивалю «Жнива»:
– Була помилка конструкторів і вони це визнають. А може й технічна помилка вплинула, бо перший модуль ми ставили вручну, що дало збій подальшій конструкції. Ми змушені були робити розтяжки, але і це не спасло. Сніп простояв тільки тихий понеділок, а у вівторок була невеличка буря в обід. І вона його просто розвалила. Рекорд був встановлений в неділю, сніп простояв понеділок і до середини вівторка. А потім, на жаль, розламався.
Втім, тендітність снопа не затьмарила вражень від самого дводенного фестивалю. У програмі були традиційні українські вечорниці, виготовлення гнізд для лелек, плетіння справжньої люльки-колисанки, виступи автентичних музичних колективів, майстер-класи та лекції з ковальства, соломоплетіння, гончарства, вишивки та інших народних рукомислів. Також гостям гулянь пропонували самим пожати жито, обмолотити колоски й потім жорнами змолоти зерно на борошно. Щоправда, посмакувати свіжоспеченим буханцем так і не вдалося. За словами організаторів, за всією метушнею їм так і не вдалося спорудити для цього піч.
Зараз по селах співають тільки жінки
Зате навеселилися й наспівалися досхочу. Мешканки села буквально за тиждень перед фестивалем створили свій місцевий автентичний гурт. Щоправда, участь у ньому брали тільки жінки.
Ірина Даниленко, співорганізатор міжнародного етнографічного фестивалю «Жнива»:
– В автентичних виконавців не було представників чоловічої статі, не було дідів. Це проблема всеукраїнська, тобто знайти зараз співаючого живого дідуся це просто така рідкість, таке щастя. Жінки витриваліші, так склалося історично. І тому навіть репертуар чоловічий виконували самі жінки.
Та як би там не було, вже готуються до наступного року. А щоб не гаяти час, організатори оголосили конкурс серед міст та селищ на найкраще місце для проведення фестивалю «Жнива-2010». Оргкомітет вже почав приймати на розгляд світлини або видиво-матеріали з описом населеного пункту. То ж, як кажуть, далі буде…
Текст – Катерина Качур, Рукотвори
Світлини – Антон Сатановський, Сергій Желуденко, Інтеркультура