Огляди

На міжнародному етно-фестивалі "Жнива", який відбувся в середині серпня на Київщині, встановили величезний сніп завдожки до 15 метрів. Цей випадок навіть зафіксували у Книзі рекордів України. Й фахівці твердять, подібних снопів у світі більше ніхто не зводив.

Чи кожен в наш час здатний на вигляд відрізнити молоду заміжню жінку від дівчини? Якщо немає обручки, то навіть не раджу намагатися – всі на одне обличчя й вбрання. А ще кілька століть тому таку делікатну проблему вирішували за наявності головного убору.

Виїжджене позашляховиками поле, залюднена стоянка перед входом, невелика черга за квитками і знову ти в "Пирогові". Музей народної архітектури та побуту України, який в народі звуть іменем колишнього села, вічно вабить й, водночас, викликає відчуття повної і постійної прогнозованості. Здавалося б, що може змінитися?

Виставкою "De profundis" започаткував традицію проведення державних експозицій найамбітніший і найбільший музейний проект України - Мистецький арсенал. До цього, в приміщенні недобудованого комплексу відбувалися лише приватні заходи.

Все, як тоді, навесні 1649 року, коли польська армія, порушивши перемир'я, рушила в Україну. Щоправда цього разу бій у Зборові на Тернопільщині був умовним, від куль ніхто не постраждав, а якщо й вмирали, то з посмішкою на устах.

Що є серцем народного мистецтва? Що надає йому глибини і одвічності? Що напуває силою майстрів і дозволяє світитися їхнім очам?

Здавалося б, звичайна солома. Що в ній може бути загадкового, незвичайного чи навіть містичного? Але якщо поглянути на вироби київської майстрині соломоплетіння Ірини Білай та її учнів, то просто солому ви там вже не побачите. Вам відкриється цілий світ людських подоб та звірів, які постали з нещодавно зеленого жита, овесу та ячменю.

До цього вічно умиротворена і мовчазна місцина ожила. Хати відчинені навстіж. Ніяких стрічок, які забороняють посидіти за столом господи, визирнути у шибку. Біля озерця кияни годують рибу. Гончар вчить малечу спілкуватися з глиною, а в кузні ковалі приборкують вогонь. Біля містка припрошують скуштувати козацький куліш, а на головному майдані вже готуються до викрутасів козаків-каскадерів.

Українці й трипільці, а також гості з-за кордону поскидали високе взуття, познімали тісні краватки й гайда на поле поза Ржищевом на Київщині місити ногами глину, бігати по колючій траві та пританцьовувати під ритми вільного від комплексів життя.

Вночі, перед початком "Країни мрій", Печерські пагорби трохи потрусила гроза. З боку Дніпра лежала купа поламаного гілля. Не оминула негода й головну сцену фестивалю. Одна з конструкцій упала. Її перевстановлювали знову. Та свята негода не зіпсувала. Весь день "Країну Мрій" супроводжувало палюче сонце і багато позитивного настрою.

Працівники Музею народної архітектури та побуту у Львові відчули приплив сил, подіставали з давніх скринь старий одяг, вироби з глини, дерева та скла, назбирали трохи грошей та привезли унікальні раритети Львівщини на огляд киянам.

Ті, хто вишиває та тче, на два дні (13-14 червня 2009 року) зібралися разом у Музеї народної архітектури та побуту у Пирогові, щоб похвалитися своїми новими доробками та обмінятися досвідом з колегами.

Як сучасні українці стали на кілька днів трипільцями й за давнім звичаєм місили ногами глину з соломою та мастили нею хату. У такий спосіб громада села Легедзине та небайдужі з усіх куточків України вже другий рік самотужки рятували найбільший у світі заповідник трипільської культури на Черкащині.

До десятка унікальних хат 19 сторіччя експонуються у новому музеї під відкритим небом з простою назвою «Українське село». Ще одна альтернатива Пирогову в мініатюрі зводиться під Києвом. Поряд з житомирською дорогою, не доїжджаючи до села Миколаївка.

Світлини з демонстрації останніх модних досягнень "людяного одягу" вінницьких дизайнерів. Показ відбувся 3 травня 2009 року у Львівському Палаці Мистецтв. Там напереродні відкрили ще одне торгове місце, де можна зміряти й придбати одяг від ТМ "Мокша".

Окутаний яблуневим цвітом центр народознавства "Мамаєва Слобода", що у Києві, наприкінці травня 2009 року відкриє свої ворота для відвідувачів та шанувальників народного мистецтва. А поки є на те час, подаємо підбірку весняних світлин з козацької слободи, що розташована за 7 км від центру столиці України.

Хто не встиг поярмаркувати 2 травня мав нагоду це зробити наступного дня. Дводенний ярмарок у Музеї народної архітектури та побуту під весняним цвітом традиційно зібрав тисячі шанувальників народного мистецтва.

Подаємо вам підбірку світлин з першого дня ярмарку виробів народних майстрів, який щороку на початку травня відбувається в Музеї народної архітектури та побуту України у Києві. Цього року свято майстрів припало на 2-3 числа місяця.

24 квітня 2009 року в музеї Івана Гончара у Києві відбулися Великодні забави - Веснянки. Там пригощали пасками, співали, танцювали, жартували.

Як святили паски і ковбаски у Центрі народознавства "Мамаєва Слобода". Люду було видимо-невидимо. Ще з ночі віряни прийшли до козацької церкви, щоб зустріти Світле Христове Воскресіння.