Зборівська битва. 360 років потому

Зборівська битва. 360 років потому

Все, як тоді, навесні 1649 року, коли польська армія, порушивши перемир’я, рушила в Україну. Щоправда цього разу бій у Зборові на Тернопільщині був умовним, від куль ніхто не постраждав, а якщо й вмирали, то з посмішкою на устах.

360-ту річницю переможної для війська Богдана Хмельницького Зборівську битву відсвяткували голосно. Турніром стронгменів на призи Василя Вірастюка, містечком народних майстрів (ну, як же без них!), конкурсом козацької пісні “Байда” та відтворенням епізоду битви у Зборові між Богданом Хмельницьким та польським військом під командуванням короля Яна II Казимира.

На відтворення бою з’їхалися військово-історичні клуби з України (Київ, Крим, Кам’янець-Подільський, Одеса), Білорусі, Польщі. В мальовничій долині річки Стрипа вони реконструювали військовий табір часів Богдана Хмельницького – від помешкань до тогочасного військового строю.

Піротехніку для реалістичного ефекту забезпечили фахівці кіностудії імені Олександра Довженка. Звідти й приїхали каскадери, які влаштували характерницькі трюки пракозаків. В результаті, артилерія старалася з усіх сил, димом затягло все поле.  Як стверджують самі учасники дійства, битва була короткою, досить динамічною і за чітким сценарієм. Поляків, як колись так і зараз, було знищено. Козаки перемогли.

За матеріалами та світлинами Ірини Пустиннікової

2 коментарі

Ваш відгук

Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.

Увійдіть, щоб долучитися

Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.

Увійти через Google
  1. Маю надію, культура ВІ фестивалів по 17 ст. дістане в Україні такого ж розвитку, як в Європі, або хоча б Польщі. в зборові було дуже мило. З задоволенням приїдемо ще.

  2. Молодці, хлопці. Славу і перемоги треба пам’ятати. А Вірастюку для повної краси бракує тільки шароварів.

Проєкт створено ще у 2009 році

Підтримайте «Рукотвори»

Так ви дасте найцінніше — час і можливість працювати над проєктом. Не час від часу, між іншими справами, а регулярно: знаходити й розповідати історії майстрів, документувати живі традиції, їздити в експедиції, організовувати події, ярмарки, загалом повертати увагу до українського рукотворного світу.

Стати патроном