Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Весільні сукні наречені почали вдягати у 1960-х

Весільні сукні наречені почали вдягати у 1960-х
3 лютого 2010 23:03

Доти дівчата виходили заміж у сорочках і спідницях.

”Я свою весільну сорочку дві неділі вишивала, — розповідає 85-річна Марія Кучер із села Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині. — Такі гарні в мене були полики (рукави від плеча до ліктя. — ”ГПУ”). Розшила їх квітками. І на грудях по квітці вишила. Спідниця широка на мені була, знизу підтичка з вишитою ляхавкою (частина сорочки, що виглядала з-під спідниці. — ”ГПУ”).

19-річна Марія Степанишина (праворуч) зі своєю подругою Надією Тракалюк, село Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині, 1965 рік. Надія у весільній сукні зі штапелю. Замовляла її у сільській швейній. Вінок і фату купувала на базарі (фото з сімейного архіву Марії Степанишиної).

19-річна Марія Степанишина (праворуч) зі своєю подругою Надією Тракалюк, село Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині, 1965 рік. Надія у весільній сукні зі штапелю. Замовляла її у сільській швейній. Вінок і фату купувала на базарі (фото з сімейного архіву Марії Степанишиної)

За односельця Олексу Марія Кучер виходила заміж за німецької окупації — у листопаді 1941-го.

— Зверху в мене був жукет, на ногах хромові чоботи, на шиї — три разки баламутів (намисто з білих камінців. — ”ГПУ”). Вони у мене ше є. Скільки людей хотіли у мене їх купити. А я кажу: де ви бачили, щоб я продала — у мене діти є. Мені їх дала моя мама, а їй — її мама. А я онучкам кожній дам по разку баламутів.

Вінок на голову робила сама — викапувала із розтопленого парафіну.

— На ярмарку продавали вінки, але дівчата навчилися самі їх робити. Брали парафінову свічку, розтоплювали, різали нитки з котушки. Кінчик нитки мачали у парафін і чекали, доки застигне. Тоді знов мачали, і знов — получалася ціла балабушка. Далі брали другий кусок нитки і так само мачали. Як назбирали 10 штучок, скрутювали дротиком. Це середина квітки. Пелюстки і листочки вирізали з бумаги, мачали у парафін, застигали і стояли рівно. Вінок був великий, ішов через усю голову і зав’язувався під розплетеними косами. Я уже була віддана, а своїй сусідці ше робила вінок. Позичила їй і жукет, в якому віддавалася, тоді не було ні в кого нічого: война.

Під розплетеним волоссям дівчата прив’язували до вінка багато кольорових стрічок.

— Я як кончила школу у 1961 році, то помню, шо сусідка Надя ше віддавалася у спідниці і сорочці, — згадує 62-річна Марія Степанишина, також із Гордіївки. — А десь у 1965-му в магазинах появився штапель, криндишін, то весільні плаття шили з нього. Шили простенько: короткі в зборочку-”тетянку” чи в складочку. Появилася фата. Зразу була довга, а тоді по плечі.

У 1970-х у моду ввійшли гіпюр та парча — весільні сукні шили з них.

— Я виходила заміж 1974-го, але тоді ніде нічого не було, — пригадує начальниця вінницького міського РАЦСу Галина Левицька, 57 років. — Ледве знайшла якесь готове плаття. Біле, цупке, коротке, приталене. Я його перешивала. Фату теж не могла знайти. То купила три, і три вінки. Зробила з тих вінків один і фату в три яруси пустила — наліпила як собі хотіла.

У 1980-х у моду ввійшли весільні капелюхи. Ззаду до них чіпляли фату.

— Ой, надивилася я на таких наречених, — сміється. — Капелюх має пасувати — до обличчя, фігури, наряду. Але у нас народ який — як модно, то й годно. Одного разу в тій шляпі прийшла товста, опецькувата та ще й невисокого зросту наречена. У неї було велике декольте і ця шляпа з крилами. Ще й фата причеплена. Виглядала вона в тому всьому, як ступа.

українське весільне вбрання

Весільне вбрання, що побутувало в українських селах 100 років тому, також і взимку: на Волині (1), Київщині (2), Поділлі (3), Покутті (4), Слобожанщині (5) та Херсонщині (6)

За Горбачова в СРСР з’явилися закордонні весільні сукні.

— Почали привозити сукні зі шлейфами, — пригадує Левицька. — Вони були розшиті бісером, а двометрові шлейфи позаду нареченої несли діти. Але при наших дорогах, пилюках, особливо коли іде дощ, шлейф був незручним. Наречені не знали, як його тримати, коли кругом грязно: накидати на руку чи держати у пальцях.

Шлейфи не прижилися.

— Мою весільну сорочку собака порвав, — махає рукою Марія Кучер. — Після весілля я випрала шмаття, повішала на мотузку на дворі, а він схопив і порвав.

Джерело: gazeta.ua

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Залишити відгук

8 Коментарі в "Весільні сукні наречені почали вдягати у 1960-х"

Сповіщати про
avatar
Сортувати за:   новими | старішими | з найвищими оцінками
сашко бо-гі
Гість

охохо!!! у вас друге дихання відкрилося!!!!!!!!

вітаю з розширенням світо- зору)))

радуюсь!!!

сашко бо-гі
Гість

хоч і за перші «подихи» дуже-дуже вдячний!!!)))

Ксю
Гість

як мило! просто купа енергії та емоцій після прочитання статті!

якось безпричинно радісно стало... а можна ще? 🙂

Hajdamaka
Гість

весела статейка, вкрай позитивна 🙂

НАТАЛЯ ЛИТВИНЕНКО - ОРЛОВА
Гість
Так, зараз багато всіляких платтів для молоих наречених. В моє дитинство, десь у році 1958-му я бачила сільське весілля в селі пушкарне, що на Сумщині. Причому була засватана і віддавалася дівчина дуже бідна, в якої батько на прийшов з війни. Сукня була біла, — можливо й чиясь, а можливо і її. Якна мене тодішню, тобто на мій отой дитинний смак, то плаття було гарне. Нам тоді здавалося то вершком смаку та краси. Бо й вінок таки був отой, що свчкою його мастили і фата була. Але до того ж таки весілля моя мама (ми один рік мешкали з нею у селі) шила Тетяні,… Read more »
Ольга
Гість

Дякую ВАМ.

За Душу вашу чисту, за слова добрі.

Такі люди всюди треба на Землі нашій.

Тетяна
Гість

Дуже дякую за світлу, чудову розповідь — і за прекрасний сайт!

Jane
Гість

так це дуже мило)))) при читанні я наче б то перенеслася в ті часи)))

wpDiscuz
Що нового?Всі новини
Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1137 людей вже підписалися
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2018.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити