9 січня 2010 року на «Мамаєвій Слободі» у Києві молода Київська художниця Катерина Косьяненко представила дві свої картини “Мої Мамаї” та “Катерини”, за які єдина в Україні отримала премію та медаль Лоренцо Медичі в номінації «живопис» на престижному форумі сучасного мистецтва VII Флорентійського Бієнале 2009 року.
Це, напевне, вперше, коли український «генетичний код», або, як кажуть, національний дух в особі «Козака Мамая», який виокремлює українців із кола інших європейських націй, донесений до Європи завдяки полотнам Катерини Косьяненко й отримав визнання представників всіх континентів, з яких складалося журі VII Флорентійського Бієнале.
Визнані полотна київської художниці «Мої Мамаї» та «Катерини» два дні, протягом 9 та 10 січня, експонувалися на Мамаєвій Слободі у Києві. З нагоди такої події, Катерина Косьяненко подарувала «Мамаєвій Слободі» розписану власноруч кобзу із зображенням парсуни «Козака Мамая». Обіцяють, що віднині всі заходи на «Мамаєвій Слободі» розпочинатимуться під звуки струн цього найбільш шанованого лицарського інструмента.
Під час заходу заслужений артист України Тарас Компаніченко також зробив свій козацький дарунок, виконавши низку пісень та дум 17-18 століття.
До речі, в реєстрі Війська Запорізького Низового прізвище Мамай (Реєстр Нової Січі від 1756 року) із 38 куренів згадується в 15 куренях аж 18 раз… Фактично по одному Мамаю (оборонцю) на кожну область козацьких теренів, зокрема:
1. Джереліївський: Лук’ян Мамай, Ярема Мамай
2. Конелівський: Василь Мамай, Ігнат Мамай
3. ІрклГївський: Семен Мамай, Іван Мамай
4. Батуринський: Тиміш Мамай
5. Донський: Михайло Мамай
6. Канівський: Корній Мамай
7. Кисляківський: Яцько Мамай
8. Левушківський: Кузьма Мамай
9. Незамаївський: Петро Мамай
10. Пластунівський: Кирик Мамай
11. Коренівський: Петро Мамай
12. Полтавський: Нечипір Мамай
Джерело: mamajeva-sloboda.ua