Всі дописи

Ви бачили живописні портрети сучасних дівчат та хлопців в українських народних костюмах? Фотографії може й так, а от картини навряд чи. Одягти молодь в традиційне взялася херсонська художниця Катерина Білетіна. Робила вона це за допомогою фарби та пензля.

Відгуляти весілля за всіма канонами наших пращурів стало доступніше. Принаймні, пісенний сценарій обряду вже не доведеться «копати» в музейних архівах. Мистецька агенція «Арт Велес» за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» видали збірку автентичних весільних народних пісень на двох дисках.

З головою поринути в життя і побут козаків, підкувати коня, з’їздити волами до млина, змолоти борошно і випекти хліб у печі за стародавніми рецептами. До музею-скансену «Козацькі землі України» у Вереміївці зможуть приїхати усі охочі, кому кортить відчути присмак і дух козацької епохи.

Ми постійно ділимося своєю творчою енергією, розвиваючи "Рукотвори". І працюємо на усвідомленні його потрібності й того, що він з’явився вчасно і може допомогти вплинути на хід подій. Якщо можна було б виміряти вкладені сили грошовими мірками, то на ідею вже пішло як мінімум кілька тисяч доларів.

Ідеї музеїв просто неба зародилися ще з ХVІІІ століття. Їх створювали задля збереження та консервації побутових умов минувшини. Музей просто неба в Чернівцях - наймолодший з-поміж музеїв такого типу в Україні.

15 мільйонів гривень протягом трьох років має отримати від фонду Рината Ахметова "Розвиток України" Музей народної архітектури і побуту НАН України в с. Пирогів (Київ). Фінансування розпочалося 2008 року. Офіційно повідомляють, що ці гроші йдуть "на розвиток інфраструктури і реставрацію експонатів музею".

Найрукотворніші полтавчани зібралися разом 15 вересня на творчий звіт, що традиційно відбувся у Палаці "Україна" у Києві. Вони привезли зразки різних видів традиційних промислів - кераміка, різьба, соломоплетіння, вишивка, ткацтво - які характерні саме для цієї області. Та найгустіше рясніло знаменитими полтавськими сорочками, вишитих "білим по білому".

Народними гуляннями без «моцної гуцульської горілки та бануша з бринзою і шкварками» (як мальовничо було проголошено зі сцени), але з типовими атрибутами базарного дня - шашликом, пивом-квасом-горілою… Так 29 серпня розпочався й тривав два дні Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці.

Чи прогнозував садовим терасам пісенну долю відомий цукровар і меценат Павло Харитоненко, коли у 19 столітті боровся цими спорудами зі зсувом одного з місцевих схилів? Унікальний і єдиний в Україні цегляний амфітеатр напівкруглої форми через півтора століття знову зазнав випробувань. На цей раз слобожанським автентичним співом.

На міжнародному етно-фестивалі "Жнива", який відбувся в середині серпня на Київщині, встановили величезний сніп завдожки до 15 метрів. Цей випадок навіть зафіксували у Книзі рекордів України. Й фахівці твердять, подібних снопів у світі більше ніхто не зводив.

Чи кожен в наш час здатний на вигляд відрізнити молоду заміжню жінку від дівчини? Якщо немає обручки, то навіть не раджу намагатися – всі на одне обличчя й вбрання. А ще кілька століть тому таку делікатну проблему вирішували за наявності головного убору.

Виїжджене позашляховиками поле, залюднена стоянка перед входом, невелика черга за квитками і знову ти в "Пирогові". Музей народної архітектури та побуту України, який в народі звуть іменем колишнього села, вічно вабить й, водночас, викликає відчуття повної і постійної прогнозованості. Здавалося б, що може змінитися?

Виставкою "De profundis" започаткував традицію проведення державних експозицій найамбітніший і найбільший музейний проект України - Мистецький арсенал. До цього, в приміщенні недобудованого комплексу відбувалися лише приватні заходи.

"Одна річ, коли люди раз на літо виймають старовинні строї для етнофестивалю, і зовсім інша — коли етно вдягають на щодень. До цього треба здобути певну автономію від загальної моди, не зважати на минуще і правити своєї — адже так виробляється власний стиль".

Все, як тоді, навесні 1649 року, коли польська армія, порушивши перемир'я, рушила в Україну. Щоправда цього разу бій у Зборові на Тернопільщині був умовним, від куль ніхто не постраждав, а якщо й вмирали, то з посмішкою на устах.

23 серпня 2009 року в східному крилі Старого арсеналу відбудеться відкриття виставки "Із глибин...", що ознаменує початок повноцінного функціонування "Мистецького арсеналу".

На Черкащині триває будівництво музейного комплексу, де незабаром кожен охочий зможе відчути себе трипільцем. Робота ще триває, проте організатори вже розраховують на підтримку проекту з боку ЮНЕСКО.

Що є серцем народного мистецтва? Що надає йому глибини і одвічності? Що напуває силою майстрів і дозволяє світитися їхнім очам?

Здавалося б, звичайна солома. Що в ній може бути загадкового, незвичайного чи навіть містичного? Але якщо поглянути на вироби київської майстрині соломоплетіння Ірини Білай та її учнів, то просто солому ви там вже не побачите. Вам відкриється цілий світ людських подоб та звірів, які постали з нещодавно зеленого жита, овесу та ячменю.

До цього вічно умиротворена і мовчазна місцина ожила. Хати відчинені навстіж. Ніяких стрічок, які забороняють посидіти за столом господи, визирнути у шибку. Біля озерця кияни годують рибу. Гончар вчить малечу спілкуватися з глиною, а в кузні ковалі приборкують вогонь. Біля містка припрошують скуштувати козацький куліш, а на головному майдані вже готуються до викрутасів козаків-каскадерів.