Виставка гончарних виробів «Спіраль традицій»

Більше відомостей:

2-24 липня 2015 року в Центрі Української Культури та Мистецтва триватиме виставка «Спіраль традицій».

Відкриття — 2 липня о 18:00

Відомо, що історія розвивається по спіралі. Те, що відбувалося колись давно, повертається і повторюється у видозміненій формі — відповідно до обставин і вимог сьогодення. І це стосується не лише подій чи явищ у різних галузях людського життя, а й культурної сфери, зокрема й світу народних традицій.

На виставці буде представлено вжитковий кухонний посуд класичних українських форм, художньо-декоративні вироби, створені у майстерні українського гончарства Sakhno Art, яка об’єднала і професіоналів, і поціновувачів народних традицій.

Створена у 2012 році, вона має на меті збереження національної багатовікової культури, популяризацію давніх українських технік обробки глини і розвиток гончарної творчості з використанням сучасних технічних здобутків і можливостей.

Разом зі старшими і досвідченими майстрами команду Sakhno Art складають студенти і випускники Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, майстерня підтримує також тісні творчі і дружні зв’язки з іншими гончарними осередками. Засновник і керівник — Павло Сахно.

У колективі працюють гончарі Пало Князік і Євген Чазов, майстри ліплення, ритування, лощення, глазурування Ірина Чепинога, Лілія Дяк, Ілона Романова, Вікторія Єпатко та Вікторія Юматова.

Будь-який гончарний виріб — це результат вправності рук майстра і взаємодії усіх чотирьох стихій, із який глина (земля) і вогонь — визначальні. Досі збереглася давня техніка випалу — димлення, а найпопулярнішою і найпоширенішою стала техніка молочіння.

Здавна наші пращурі користувалися глиняним посудом. Спершу це були найпростіші ліплені форми, які з винайденням гончарного кола удосконалилися і набули звичних обрисів: різноманітні миски, глечики, тиквачі, горщики, макітри, пляшки, куманці, чашки, кухлі, барила.

Застосовували у побуті як простий глиняний посуд для щоденного вжитку, так і мальований, полив’яний — у святкові дні та з нагоди важливих сімейних подій. Традиції прикрашання також нараховують не одну сотню років: від найдавніших ритованих узорів і орнаментів до використання кольорових полив (зеленої і жовто-брунатної у ХVI ст.) та ангобного розпису (наприкінці ХVI – на початку ХVIІ ст.).

Кожен регіон країни мав свої особливості, характерні риси у формах посуду та в його декоруванні, розвивалися і діяли цілі школи, які лишили нам у спадок неоціненний скарб – зразки народної майстерності.

Сьогодні ми маємо можливості використовувати найновіші технології виготовлення гончарних виробів. Замість традиційного механічного кола з’явилося електричне, вироби можна випалювати у потужних муфельних печах, що забезпечує підвищення якості і тривалості використання, постійно розширюється розмаїття кольорових пігментів. Фактично усі значущі досягнення цивілізації слугують нам для відтворення давніх традицій, їх культивування і популяризації у часі і просторі – ми зберігаємо і розвиваємо їх не лише для нащадків, а й поширюємо за межі нашої країни – як одну із родзинок українського національного колориту.

Саме тому, попри доступність і масовість фабричного посуду, традиційними лишаються «бабусині» глечики та горщики, у яких страви смакують краще, і це повертає нас на мить у безтурботне й щасливе дитинство.

Організатори:

• Майстерня українського гончарства Sakhno Art
• Центр Української Культури та Мистецтва

ВХІД ВІЛЬНИЙ