21 Бер 2023 01:26 Розмови

«Відчути землю під ногами». Історія ілюстраторки Катерини Степаніщевої

Народне мистецтво – це не тільки майстри і їх вироби. Не тільки прямі носії традиції, а й ті, хто це відчуває, може переосмислити і народити щось нове. Сучасна цифрова ілюстрація – один із способів такого прояву. Завдяки ілюстраторам, які кохаються в традиційній культурі, і вміють це професійно передати в своїй сфері, про традицію дізнається більше людей. Тому, про них хочеться говорити. А особливо в період потрясінь, війни. Бо це також змушує всередині щось міняти.

Я, як журналіст, і водночас дизайнер, стежу за іншими творчими людьми, серед яких багато ілюстраторів. Одна з них – Катерина Степаніщева, в 2022 році, вже під час великої війни, чомусь почала більше уваги звертати на традиційну культуру. Спершу в творчості з’явилася серія ілюстрацій з писанками. А потім Катерина почала малювати своєрідні стилізовані герби міст, в яких часто використовувала етнічні мотиви. І захотілося запитати, що до цього підштовхнуло.

Катерина Степаніщева

Художниця, ілюстраторка. Народилася 1987 року. Закінчила художню школу, два роки ходила у студію розпису по шовку. У 2004 році вступила в Київський національний університет технологій і дизайну на текстильний дизайн. По закінченні навчання розписувала й шила текстильні сумки й малювала листівки. Паралельно малює ілюстрації для дитячих книжок.

— Цей проєкт народився сам, я не докладала зусиль і мій минулий життєвий досвід цьому не сприяв (якщо не вважати, що в студентські роки нас поверхнево знайомили з декоративно-прикладною спадщиною і вона мені подобалася своєю лаконічністю та пишністю одночасно). Можна сказати, я просто транслюю емблеми, як антена )) Ніяка життєва історія не сприяла народженню проєкта, крім початку повномасштабної війни. Було єдине бажання відчути землю під ногами та опору. І її я знайшла в українській культурі. А головну мету проєкту вбачаю в підтримці українців. Хочеться надихати людей і тепло усіх обійняти. Що і намагаюся робити за допомогою ілюстрацій )

А де натхнення берете? Може якісь конкретні колекції, музеї?

— Одним із натхнень стала експозиція музею Гончара в Києві. Також знайомилася в інтернеті зі значенням символіки української вишивки та писанки. Знаю музей давно, років 10, може, більше, але була там лише 1 раз )

Тобто, до 2022 року у творчості тема етніки у вас була не сильно проявлена, так?

— Були якісь етнічні мотиви, інколи невеличкі серії робіт, такі, наприклад, як серія листівок “Україна рідна”, присвячена українському жіночому одягу різних областей.

— А писанки теж бути цього року? Бачив серію ілюстрацій з мотивами писанок

— Так, це було в 2022 році – невеличка серія ілюстрацій з писанками різних областей. Це були вітальні листівки. 

— То все таки ця ілюстрація в підсумку допомогла здобути ґрунт під ногами? 

— Так. Процес ілюстрування дуже заспокоював, особливо перші місяці 3. Також неймовірно надихала реакція людей на емблеми – відчувалися єднання та підтримка.

— Ця історія змінила ухил в творчості? Буде більше етнічних мотивів?

— Поки важко точно сказати, чи зміниться ухил, але українська народна творчість однозначно стала для мене глибшою і многограннішою.

Зараз є 29 ілюстрацій, але плануються ще, бо хочу зробити всі обласні центри України.

Ви можете стежити за творчістю Катерини на її сторінці у Facebook та в Інстаграмі.