Всі дописи

Як твориться картина? З чого починають її малювати, як виглядав ескіз, чи не перемальовував автор свого початкового задуму, які відтінки накладав художник в першу чергу? Усе це та навіть більше можемо простежити у роботі майстрині Петриківського розпису Галини Назаренко. Не тільки подивитися, а навчитися малювати й собі.

У перший день останнього весняного місяця травня на Мамаєвій Слободі у Києві святкували початок цвітіння черемхи, або, як ще кажуть, черемшини. Це не просто дерево чи кущ, а найулюбленіша рослина гетьмана України Богдана Хмельницького. Історики твердять, у вільний від походів дні гетьман милувався кетягами черемхи, шість дерев якої власноруч висадив поряд з родовим палацом в ...

Близько двохсот експонатів ткацького ремесла, знайдених протягом 17 років експедицій у покинутих хатах Чорнобильської зони, виставлено на огляд у Музеї Івана Гончара у Києві. Тут показані ткані вироби з Київського, Житомирського та Рівненського Полісся. Виставка приурочена до 24-х роковин Чорнобильської катастрофи.

У Києві визначили 30 переможців конкурсу великодньої атрибутики та писанок «Ой нумо, нумо, заплетемо шума» в рамках Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю "Орелі". Захід організував Національний музей імені Івана Гончара. За звання змагалися близько 200 дітей віком від 4 до 18 років.

А ми все про Великдень. Бо ж не всі ще паски поїли. У когось вони і досі красуються на столах та смакують до чаю. Хто освячував Великодні наїдки на Мамаєвій Слободі, буде що згадати, а всім іншим буде що порозглядати та почитати.

Найсмачніші страви ті, що приготовані у справжній печі. З цією думкою погодяться усі, хто хоча б раз такі куштував. Рукотвори вирішили перевірити, як смакує Великодня паска, спечена у справжній печі за усіма канонами. За рецептом ми подалися до Мамаєвої Слободи, де кожна хата цього скансену має робочу піч.

Великоднє свято вже минуло. Лишився його крашанково-пасковий присмак, який ми відчуватимемо як мінімум кілька тижнів, допоки не з'їмо все напечене:-) До того ж, писанкові заняття тривають. Розписують яєчка не тільки до Великодня, а й опісля. Починають писанкувати від Стрітення (15 лютого), триває це магічне дійство до Зелених свят, або Трійці, яка цього року припадає на ...

Вітаємо з Великоднем, бажаємо гарного настрою, весни в душі, сонечка в очах, міцного здоров'я, творчої наснаги і віри в свої сили...! :)

Розмова з авторами проекту "Рукотвори" на другому каналі Національного радіо.

Саме з таких матеріалів зроблені більшість творінь київської майстрині Ірини Білай, її учнів та доньки Марії. Рукотвори виставлені в Музеї гетьманства з 16 березня по 5 квітня. Серед майже сотні робіт: коники, баранці, павуки, пташки, ляльки, квіти.

Майстер-класи з писанкарства в Музеї Івана Гончара практикують вже другий рік. Тиждень тривали вони торік, а цього року на заняття почали запрошувати вже за місяць до Великодня. Охочих розписати свою писанку, за словами організаторів майстер-класу, чимало. За вихідний день понад півсотні буває, а цього разу навіть більше прийшло.

Діжечка з врізаним дном і цільним остовом - архаїчний прототип діжок з клепок. В такому посуді набагато краще зберігати рідкі продукти, цукор, сіль, різні приправи, аніж у скляному, металевому або пластиковому. Київський майстер Володимир Іншаков крок за кроком показує, як зробити власноруч таку посудину з дерева.

Виткані гобелени, народні картини та ікони, мальовані на склі, привіз у Київ вінницький художник Олександр Ковальчук. Експонати виставили у двох залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Зовсім недавно ми розповідали про «Хутір Савки», де господар зі звичайних старих хат організував справжній музей побуту. Цього разу розповідь про київську майстриню народного мистецтва Ірину Білай. Вже понад рік, як вона придбала стару хату в селі Пішки на Черкащині і робить з неї музей старожитностей.

До 2 березня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва триватиме виставка київської гончарної родини Спасьонових-Тодорчуків. Хто ще не побував на виставці, радимо відвідати. А цими світлино-замальовками хочемо піддати вам, як-то кажуть, апетиту до прекрасного.

Музей українського народного декоративного мистецтва подякував "Рукотворам" "за співпрацю та інформаційну підтримку у висвітленні мистецьких акцій". Якщо говорити простою мовою, то йдеться про публікацію анонсів подій та звітів про них на нашому ресурсі.

Проект «Рідна Україна» ВГО «Новий матріархат» вирішив використати всі відкриті контакти майстрів, що опубліковані на "Рукотворах", для пропаганди свого нового ресурсу. В листі, висланому на зібрані з нашого ресурсу скриньки, творчим людям пропонується надіслати світлини своїх робіт та інформацію про себе для нового проекту «Музей–аукцион народных мастеров Украины» (цитуємо мовою оригіналу).

Коли у людей святковий настрій і багато вільного часу, вони починають творити. Зазвичай з того, що потрапляє під руку. На Мамаєвій Слободі на Колодія таким матеріалом виявився сніг. З нього ліпили все, що лізло в голову. Одним словом - народна творчість проявилася сповна.

"Ні в кого нічого просити не треба, вам все одно ніхто нічого не дасть. Все, що самі зробите, то й буде ваше досягнення. Лише через сім років нас побачила місцева влада. Асфальт по дорозі поклали, бо на відкриття садиби мало б приїхати обласне керівництво і з міністерства культури, але приїхав тільки їхній представник. Нагородили знаком ...

Більшість робіт українських художників–авангардистів, які сьогодні презентують на виставці «Відроджені шедеври» в Музеї українського народного декоративного мистецтва, досі були невідомі. Доктор мистецтвознавства Тетяна Кара–Васильєва запевняє, що експерименти з кольором і формою відомих художників Олександри Екстер і Казимира Малевича почалися у вишивці, а згодом перейшли на картини.