Розмови

"Коли в західній Європі ще в 17 столітті почалася індустріалізація, то поступово мануфактурні товари витіснили рукотворні. І коли нарешті вони спохопилися, щоб щось рятувати - якусь вишивку, якісь узори - то в результаті вже нічого не було"...

Свого часу був сплеск популярності майстер-класів із виготовлення ляльок-мотанок та іграшок з соломи, зараз паралельно кілька центрів займається писанкарством і давніми вишивками, і от, як виявилося, ткацтво теж не лишилося поза бортом. Щоправда, відновлення мистецтва давнього ткання має свої нюанси та підводні камені...

Здавалося б, телепродукт про музику. Тоді до чого тут майстри? Але вони таки стали незмінним атрибутом цієї програми. У розмові з авторкою дізнаєтеся, чому і як це сталося.

Сьогодні добре малювати чи різьбити – це ще мало. Вимагається, щоб митець був творчим у сучасному розумінні, щоб він відчував свою добу, йшов паралельно з її темпом. Тарас Стринадюк належить до нової генерації українського мистецтва, працює в техніці пластичної різьби по дереву. В його активі десятки робіт, які вражають технічним виконанням деталей, одухотвореністю образів...

76-літня Софія Андріївна Вацик приїхала до Києва з села Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області. Цього року у столиці вдруге за сезон. Біля переходу на Майдані Незалежності продає вишиті жіночі та чоловічі сорочки, рушники, ткані пояси...

Писанки усієї України різні, вони не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей...

Одна із найвідоміших гончарських родин – генерація Кахнікевичів-Білоскурських. Василь Федорович Кахнікевич - корінний коломиєць, понад 70 років присвятив гончарству, свої вміння і навички передав двом донькам – Надії та Марії...

Здавалося б, інша країна - все по-іншому. Дійсно, турки більше люблять різноманітні тканини, прикраси зі срібла, мідний посуд, килими та кольорову кераміку. Однак справжні майстри скрізь однакові - відкриті, усміхнені й творять з душею...

Коломийський писанкар Олег Кіращук надає перевагу бізнесу, а не колекціонуванню. Його захоплення приносить чоловікові непогані прибутки, а віднедавна – і світове визнання. Його писанки розкуповують по цілому світі. За вироби «від Кіращука» колекціонери готові платити сотні доларів...

Майстриня Оксана Танчинець з Коломийського району ось уже місяць працює над «кризою» – саме так називають у народі незвичайну прикрасу з бісеру. За своїм зовнішнім виглядом вона нагадує величезне намисто у вигляді підкови. Такий шедевр традиційно одягають на релігійні свята, весілля і до вечірніх суконь...

Обдарованих людей постійно відкриваєш по-новому і щоразу дивуєшся, як можна перевершувати самих себе? Родина Ковальчуків цьому приклад. Скульптура з міді пана Олександра та прикраси дружини Ірини зачепили нас ще під час першої зустрічі. Але в гостях у цієї творчої родини нас чекали нові відкриття... Таке враження, що Ковальчуки перетворюють на мистецькі вироби все, що рухається, ...

Телепрограма “Майстер-клас” виходить на Першому національному з січня 2011. Її записи доступні на сайті телеканалу. Наприкінці квітня ми зустрілися з автором та ведучою програми, генпродюсером продакшн-компанії «Закрита зона» Наталкою Фіцич та розпитали про перебіг зйомок майстрів.

До 4 липня у столичному Музеї гетьманства тривала виставка авторської ляльки львівської майстрині Оксани Смереки-Малик. Понад сім десятків текстильних ляльок, або, як їх називає сама авторка, «каркасних мотанок» було виставлено в залі музею...

"Коли працювала фабрика «Дружба», розпис підтримувався на державному рівні: були державні замовлення, всіх випускників художньої школи працевлаштовували. Але сьогодні ця система не діє, на жаль. І той стан, в якому опинився розпис сьогодні, це просто жах...".

Майстер з села Горенка, що під Києвом, робить скрипки власної конструкції. Йому 81 рік. Щоб покращити класичний інструмент, втілив до десятка видозмін. Його скрипки з суцільним грифом, який не клеїться до основи, має змінений кут нахилу і вбудоване мікроналаштування. Створив 9 інструментів.

Колишнє життя мешканців Гуцульського краю на понад тисячі одиниць старих фотографій. Саме стільки, а може й більше, в ході приватних експедицій зібрав звичайний ентузіаст з Гуцульщини, лікар за освітою та етнограф за покликанням Володимир Кіцелюк. Відшукані фото він виклав в електронному вигляді в Інтернеті. На запитання: «навіщо?» відповідає просто: «щоб зберегти культурну спадщину»...

Автор і ведуча нового проекту Першого національного «Майстер-клас…» - про концепцію програми та стан культурної тематики на українському телебаченні.

Про українську хатню ікону та колекціонерку Ольгу Богомолець показали на першому телеканалі Японії. Телевізійники 4 рази літали до столиці України через Лондон. Наприкінці грудня 2010 року у київській галереї "Кайрос" відбувся закритий показ фільму.

Колись носили воду в отаких глиняних баньках. Її закривали качаном від кукурудзи, викопували ямку, клали цю баньку з водою, закривали землею і вода в ній стояла свіжою холодною цілий день. Ще нашу баньку називають «український холодильник».

"Якось мама у нас зимувала, побачила вирізаного мною голуба з крилами і каже: «Ти знаєш, Люда, я коли була мала, то згадала, що у нас такий самий голуб висів». Моя бабуся рано померла, мама не встигла в неї щось розпитати. Та й коли люди почали в колгосп ходити, вже не до голубів було..."