Свято калини на Мамаєвій Слободі

Більше відомостей:

4 вересня 2010 року о 14-00 на Мамаєвій Слободі у Києві за участі гурту «Рожаниця» відтворять обряд “Свята калини”. Подібне обрядове дійство відбудеться вперше. Грона калини здавна прикрашали весільні короваї. Ними оздоблювали вінець молодої. Присутність калини підтверджувала дівочу недоторканість і цнотливість.

Від першої Пречистої (28 серпня – Успіння Божої Матері) і аж по Другу Пречисту (21 вересня -Різдво Пресвятої Богородиці) у кожній вкраїнській козацькій родині, де ще були дівчата на виданні, намагались вдосталь заготовити пурпурових калинових пучків, це була певна прикмета для сватів. Адже споконвіку так велося – коли під стріхою білої української хатини рясно висіли стиглі калинові кетяги – можна засилати сватів до цієї господи, бо тут мешкає дівчина на виданні…

Вже починаючи від свята Першої Пречистої і аж до Другої Пречистої, наші прабабусі, як були ще незаміжніми дівками, вбравшись  у святковий одяг, гамірливим гуртом йшли до лісу чи на луг – «в похід по калину». Цей «калиновий похід» був піднесено урочистим та супроводжувався різними  дійствами – іграми, піснями, жартами, хороводами. Натомість парубки  участі у дівочих ігрищах по заготівлі калини не брали, проте підліткам, як дівчаткам так і хлопчикам дозволялось супроводжувати  дівочі гурти.

За описами етнографів цей обряд відбувався так: «Дівчата, попередньо набравши з собою чимало смачної святочної їжі, прийшовши на луг чи до лісу, знаходили перший кущ калини – «первака». Співали та водили хороводи коло цього куща, проводили ігри. Потім сідали навколо калинового куща і всі разом полуднували, пригощаючи й дітей, що були з ними. За їжею загадували одна одній різноманітні загадки, під час ігор жартували, виконували співи любовного змісту зі згадуванням імен своїх потенційних наречених.

Пополуднавши, дівчата «нападали»  на кущ калини з усіх сторін. З першої зламаної гілочки калини кожна клала по дві ягідки собі в рот, загадуючи при цьому заповітні слова про кохання та свого нареченого. А відтак, наламавши пучків , водили довкола куща калини хоровод з піснями, почергово піднімаючи та опускаючи кетяги з ягодами. Їх перекладали з однієї руки в іншу, притуляючи до щік. Вдосталь назбиравши «магічних пучків» калини, весело збігалися до гурту та намагались розмальовували одна одну ягодами – щоб парубки любили.

Завершальним етапом цієї своєрідної дівоцької магії наших прабабусь, було прикрашання віночків та волосся свіжозірваними гронами калини.

Додому поверталися з  піснями…

Більше на mamajeva-sloboda.ua