Розмови

"Коли робиш мистецтво, то йдеш у поле і черпаєш з природи, як повинні квіти бути, як вода, як дерева, як осока, як очерет. Ти відчуваєш - і тоді тільки можеш правду намалювати... А якщо працюватимеш на якомусь заводі, то воно тебе лише вимучить. А природа кричить, як повинно бути, тільки... зрозумій її."

"Побачила першу ляльку знаєте де? У 1934 році на Хрещатику, але ляльку-манекен. Була у мене сестричка двоюрідна і тільки я прийшла із села, а вона мені каже: "Пішли я тобі ляльок покажу на Хрещатику". І ми пішли. Манекен у ЦУМі я прийняла за велику ляльку."

"А цього корінця знайшов у лісі, ним собак тренували, а це ж практично страус готовий. Бачите: дві ноги, хвіст, голову треба доробити. Затрати мінімум. Стати день попрацювати і з нього буде «супер». Навіть продавати можна…"

"...Шаблю не зробиш же турецьку або якусь китайську чи японський меч самурая. Треба було знайти дійсно ту шаблю, яка була у козаків. Дуже багато літератури перебрав про козаків-мамаїв. А на зображенні «Козака Мамая» здебільшого була коротка шабля, подібна до цих. Я навіть використав ті знаки, які там були або трапляються на деяких шаблях... Таким чином ...

"...Для нас усіх наступили щасливі 90-ті роки, коли було зруйновано абсолютно все і про кераміку тут можна не казати. Почалася абсолютно інша історія для нас. І мистецьку сторінку тут вже будуємо ми. І я десь вирвався, закінчив інститут і технікум, поряд були ті самі люди, у яких спадковості ніякої нема. І тепер вже від нас ...

"Знаєте, у неї космічні роги... Я йду, а коза пасеться, вона така розкішна… То я так – зліплю котика, зліплю баранчика, зліплю, припустимо, ще лева, ще когось.. і козу.. Через одного і козу.. І коза може бути така-сяка, лежача, сидяча... Оце, мабуть, моя улюблена тварина і причому вона така, розумієте, естетична. До речі, я знаю, ...

"Приїжджали за Львова, казали для Руслани. Я зробив їй 8 трембіт. Спочатку мене просили 3 трембіти зробити. Потім приїхали ще за трьома. І ще раз за двома. Потім і сама продавала ті трембіти, грошей не мало заробила, але пожертвувала ті гроші на добре, собі не забрала".

"Ми пробуємо втілювати своє бачення способу життя. Кожен стиль в одязі - від загальних тенденцій моди до локальних субкультурних течій - пропонує чи підтримує якийсь спосіб життя. Хто свідомо, а хто ні, вкладають людям в голови якусь картинку світу, якісь моделі поведінки, якусь мораль. Ми з тих, хто робить це свідомо... Може наше бачення трохи ...

"Раніше вважали, що кожен характерник-козак був гончарем... Це зараз там кажуть, стільки то горщиків, стільки то штук, а раніше казали - стільки то душ. Наприклад, не 30 штук горщиків, а 30 душ горщиків. Колись горщики ховали. Якщо, наприклад, битий посуд, то черепки збирали і потім закопували. Був навіть спеціальний обряд захоронення горщика."