Іван Васильович Приходько – майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури. Вирізає з дерева та розписує янголів-охоронців, пташок, різних істот. На полотні малює казкових тварин усіх кольорів веселки.
Народився 17 вересня 1939 року в селі Дударків Київської області.
«Ніде я не навчався. А зі школи тікав. Після 7-ми класів я вже пішов у колгосп працювати на конях. Пізніше поїхали з хлопцями у Київ будівельниками працювати. А в 1958 році пішов в армію. На Уралі служив. І в армії малював багато, стінні газети випускав. А потім запросили мене на військовий завод, побачили мій талант. Це був засекречений завод, то я там працював апаратником і багато оформлень робив — тоді наочна агітація була. В Росії на Уралі я пропрацював 11 років. А як додому приїхав, то у Борисполі в автобазах працював, а тоді запросили в радгосп наочну агітацію робити. То я взимку роблю ту наочну агітацію, а на літо на конях випасаю худобу”.
«Я жив і мріяв про Марію Приймаченко. Але не прийшлося мені з нею зустрітися. Виставки її постійно відвідував. У Москві колись була виставка, а я жив у Пермі. Після армії там залишився, так я поїхав спеціально у Москву подивитися. І так я захопився Приймаченко. Ну і тоді ж Григорій Абрамович Мєстєчкін, мистецтвознавець і драматург, мені багато підказав. Він документальні фільми робив. Він про Марію Приймаченко зняв фільм, сценарій написав про сина Федора. Ми з ним у Києві у Будинку художника дітям фільми показували про народних майстрів, у місяць може разів два чи три. Повний актовий зал людей, документальні фільми Григорія Абрамовича. У мене теж є фільм «Вернісаж Івана Приходька».
Твори знаходься у колекціях Державного музею народно-декоративного мистецтва України, Музеї дитячої іграшки (Київ), Державному Музеї Івана Гончара, а також у приватних колекціях.
Народний майстер щорічно бере участь у ярмарках та фестивалях.