“У вишивці я люблю поєднувати різні техніки і прийоми, щоб досягти легкості і вишуканості у виробі. Ціную натуральні тканини і якісні нитки. Створюючи новий виріб, я частіше за все опираюсь на власні відчуття, думаю, а чи одягла би я на себе таку сорочку, чи хотіла би собі такий рушник? Інакше я не можу. Я хочу, щоб нова річ радувала власника довгі роки, а це потребує від вишивальниці якісної роботи”.
Народилася 3 листопада 1984 року в місті Рівне.
На даний час знаходжуся в декретній відпустці і виховую двох чудових доньок – Марію і Олександру.
“Вишивку я любила завжди, ще в дитинстві. Коли мама починала вишивати, я підсідала до неї і дивилася на руки і її рухи при вишивці. Потім до моїх рук потрапив дитячий набір з надрукованими хрестиками. То я могла сидіти по півдня з голкою над тим простеньким візерунком. У школі на уроках праці я теж більше всього любила саме вишивати. А вже після закінчення школи мені пощастило потрапити на курси вишивальниць при міському центрі зайнятості. Ось тоді я відкрила мистецтво вишивки у всій його красі. А допомогла мені в цьому заслужений майстер Рябунець Орися Іванівна. Саме вона привила мені смак до тонкої роботи, вчила майстерності і наставляла на шлях. Відтоді я вже не могла довго без голки з ниткою”.