Рідні сестри Тетяна та Наталка разом творять прадавні обереги української родини – ляльки-мотанки. Тетяна поєднує кольори й створює обличчя, Наталя – вигадує дивовижні візерунки та вишиває їх лічильною гладдю.
Для своїх лялечок дівчата добирають найкращі тканини. Більшість з них домоткані, зроблені людськими руками. Сестри створюють мотанки не тільки яскравими, але й якісними. Для них кожна деталь – чи то ниточка чи то квіточка – має особливе значення. Це – передусім авторська робота. Кожна лялька має своє ім’я. Ясна – світла. Рада – радісна. Іванка – життєва. Дзвінка – гучна. Зоряна – свіжа, як ранкова зоря. Цвітна – квітуча. Ганночка – благодатна. Світана – світанкова…
Тетяна народилась 26 травня 1979 року, а Наталка 17 грудня 1983 року у Києві.
Обидві закінчили Національний університет імені Тараса Шевченко, Інститут журналістики. За фахом працюють і досі.
Наталка вишиває рушники понад десять років. Є учасницею кількох столичних виставок. За словами молодої майстрині, вишивання рушника – справа тривала. На кожен з них може йти від двох до шести місяців роботи. А от вишиті елементи ляльки можна створити швидше. Проте в будь-якому разі дівчині потрібно майже тиждень, щоб відтворити старовинний малюнок, скомпонувати деталі та вишивку кожної ляльки-мотанки.