Майстриня одна з тих, хто відроджує важливість книжкових закладинок, які насправді вишивали здавна, коли книга була коштовною річчю: в ті часи оздоблювали довгі закладинки золотим гаптуванням.
Внесла вишивальниця елементи народної вишивки також в такі речі повсякденного вжитку, як торбинки для мобільних телефонів.
Тетяна Серебреннікова захоплюється вишиванням ще рушників і сорочок, однак не для виставок, а для рідних, бо вважає, одними треба користуватися, а інші – носити, то їхнє пряме призначення. Багато шити таких речей фізично неможливо.
Народилась в Києві 1981 року. У столиці досі мешкає та творить.
Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, за спеціальністю геофізик.
Народну вишивку вивчала самотужки, дякуючи бібліотекам і букіністичним магазинам, а згодом й інтернету. Зараз займається на курсах старовинного українського шитва при музеї Івана Гончара.
Вишиває з дитинства. Каже, генетична пам’ять не дає спокою, бо всі жінки по материнській лінії мали хист до рукоділля.
Майстриня проводить майстер-класи по виготовленню вишитих закладинок та чохлів для мобільних телефонів. А також ділиться досвідом з іншими на веб-ресурсі, присвяченому секретам вишивання: http://vyshyvanka.ucoz.ru/