Розмови

Навесні 2023 року на ярмарку в Музеї Івана Гончара захотілося розпитати, як майстри взагалі пережили велике вторгнення росіян. Дехто взагалі опинився в окупації. А хтось просто втратив здатність творити.

Завдяки ілюстраторам, які кохаються в традиційній культурі, і вміють це професійно передати в своїй сфері, про традицію дізнається більше людей. Тому, про них хочеться говорити. А особливо в період потрясінь, війни. Бо це також змушує всередині щось міняти.

Черкаський краєзнавчий музей спільно з місцевими майстрами розписали передані військовими тубуси, які лишилися після використання танкових снарядів. Роботи продадуть на аукціонах за кордоном, а вилучені гроші підуть на допомогу воякам. Ми попросили розповісти про цей проєкт одну з учасниць, – майстриню з вишивки Наталію Крамну-Таран....

На початку квітня після звільнення містечка Бородянка став широко відомий керамічний півник з уцілілої шафки на зруйнованому будинку. Ми спробували дослідити, хто його автор, і чи можна його відтворити.

Українці звикли бачити у всьому зраду, але вони не бачать усієї картини. З цієї тези і розпочалася наша зустріч із ветераном АТО, майданівцем, медиком, нацгвардійцем Павлом Скшетуським...

"Термін «вишиванка» виносить традиції на рівень сучасності. За статистикою Google Analytics, запитів "вишита сорочка" майже в 20 разів менше, ніж запитів "вишиванка". До мене як блогера, який вже 5 років веде фешн-блог, люди заходять саме за запитом "вишиванка", і я зумисно в публікаціях прописую "вишиванка" для того, щоб люди зайшли, знайшли відповідну інформацію і далі ...

"Можливо розуміння прийшло, що це традиція, це треба зберігати, а далі що з цим робити? Тому це можна трансформувати, переробляти і відтворювати вже в сучасних речах. І це цікаво"

Колоритні місцеві мешканці, правдиві музичні гурти, народне мистецтво, гуцульські страви, місцева говірка, природа Карпат та гірські річки - все це Черемош-фест і навіть більше...

Напередодні Великодня писанки пишуть у всьому світі, особливо часто там, де живуть українці. Столиця Австрії Відень не виняток. Щотижня у березні українці та австріяки збиралися разом, аби пописати писанки. Вже кілька років 24-річна Юлія Тимчук, родом з Львівщини, у Відні веде гурток народної творчості, який діє в Українській суботній школі...

"Виставки - це зростання, це популяризація петриківки. Буде більше виставок, будуть знати більше художників і відрізняти справжню петриківку від тих, що малюють «під петриківку»", - художниця Галина Назаренко.

— Після Іловайська не можу малювати, — каже львівська художниця Наталія Малярчук, 51 рік. Майстриня з петриківського розпису присвячує свої картини політичним подіям в Україні. Представила їх у Києві 20 січня на виставці "Петриківка — душа України"...

Керамістка Тінка Селіч - власниця гончарної крамнички-майстерні, що розташована на першому поверсі Словенського етнографічного музею в Любляні. З Тінкою вдалося поговорити під час відвідин музею в квітні 2012 року.

"Спершу все звозилося в Москву, а тут, у Богуславі ці килими купити було неможливо. Люди дуже просили продати на місці, але їм відказували, що це можна зробити тільки в Києві. А зараз це нікому не треба".

"Наша мета - представити традиційну народну культуру, але справжню, якісну. Щоб мешканці міста і туристи могли зблизька на неї роздивитися. Щоб не думали, що фольклор існує тільки в музеях під відкритим небом, як щось таке, чого вже немає...".

Зараз люди підганяють своє тіло під моду, хизуються формами, а в традиційному одязі все було якраз навпаки, в ньому людина ставала загадковою, - вважає дослідниця фольклору, авторка етнобренду «Gama Wear» Любов Гук...

"В 12 років пішла з батьками на Андріївський узвіз у Києві і побачила, як працює гончар. І всередині ніби щось перемкнулося. Захотіла гончарити. А коли вступила до Бойчука, і одного разу студентка прийшла зі своїм батьком, то для мене був шок. Бо це і був той майстер - Сергій Спасьонов."

Раніше грузинський орнамент розповідав історію сім'ї чи однієї людини, в основному жінки. Тобто там можна було дізнатися, скільки їй років, коли і як вона вийшла заміж, скільки мала дітей - про це все було сказано в орнаментах - там кожна дрібна деталь щось означала...

На Кіпрі полюбляють вишивку та вироби з коконів шовкопряда, Угорщина славиться текстильними виробами червоних відтінків, а турецький представник кавказької Адигеї в металевих конструкціях відтворює культуру та традиції свого розселеного народу...

Кажуть, частково долю людини визначає її місце народження. Якщо вам судилося з'явитися на світ, зокрема, в турецькому Аваносі кападокської провінції Невшехір, то 90 відсотків того, що ви станете гончарем. З давніх-давен це місто славиться гончарними виробами, а глину добувають з берегів місцевої річки...

Чергування елементів традиційного українського орнаменту, їх колір, форма впливають на нашу підсвідомість приблизно так само, як музика...