Вишивальниця творить весільні рушники, серветки, сорочки та картини. Орнаменти відшиває зі старих рушників, сучасних каталогів та створює свої візерунки. Вишиває в основному хрестиком та низинкою.
Народилася 9 травня 1958 року на Уралі в Челябинській області в місті Златоус. В 7 років Олену привезли в Україну. Своє подальше життя колишня роcіянка також пов’язала з українцем.
Після школи працювала на судоремонтному заводі. Потім 15 років служила в армії, тобто подорожувала по всьому Союзу з чоловіком-офіцером – 5 років на Чукотці та 10 років в Хабаровську.
Вишивати навчилася сама. Спочатку переймала досвід у свекрухи з Житомира та розпитувала у матері, як правильно тримати голку з ниткою. Далі знайомилася зі старими рушниками у місцевому музеї побуту та додумувала орнаменти самотужки.
В Маріуполі веде студію-клуб аматорів української традиційної народної вишивки “Ярослава”. Також є майстром сучасного декоративного мистецтва.
Бере участь у міських, обласних та всеукраїнських виставках. Щороку приїжджає на виставку-ярмарок в Музей народної архітектури та побуту у Пирогові (Київ).
Роботи майстрині знаходяться за кордоном – в Англії, Сирії, Ізраїлі, Греції, Америці, Японії, Чехії, на Кіпрі.