Займається художнім текстилем, працює в його різних галузях: гобелени (винайшла авторську техніку – ткацтво на склі), ткані аксесуари (зокрема, сумки), тканий одяг, також рушники, хоругви, працює над театральними костюмами в рамках Фестивалю української середньовічної культури “Ту Стань!”. У своїй творчості опирається на традиції українського мистецтва різних епох: Українське бароко, Київська Русь, Скіфське мистецтво, Трипілля.
Творчість для Мирослави – це постійний пошук. Пошук сенсу і змісту, пошук можливостей їх вираження в творах, пошук несподіваних ефектів і вражень у способах і техніках виконання. Ось як художниця експериментувала з нитками і склом:
– В якийсь момент в процесі роботи мені захотілось підкреслити властивості ткацтва (м’якість, текстильність) контрастними якостями скла (прозорістю, холодним блиском). Результатом цих експериментів стала серія робіт, виконаних нетрадиційним способом. Характерним є те, що ажурне ткацтво виконується з обох сторін скла, залишаючи деякі площини скла незаповненими і це надає твору враження просторової перспективи.
Народилася 7 лютого 1982 року в містечку Дубляни Жовківського району Львівської області. Тут мешкає і досі.
Ткацтвом Мирослава захопилася змалку. Їй 13-річній на Миколая батьки подарували ткацький верстат. Навчаючись у Львівській академії мистецтв, через друзів знайшла ще два. Тепер у кімнаті дівчини стоять три дерев’яні верстати, призначені для ткацтва різних видів текстильних виробів – килимів, рушників, гобеленів та сумок. Для виготовлення виробів, зокрема сумок, Мирослава використовує вовну, бавовну, льон, синтетичні волокна, інколи – шовк.
Працює в Дублянській дитячій школі мистецтв ім. С.Турчака.