“Мамаєва Слобода” шукає працівників

Я полна ВОЗМУЩЕНИЯ обслуживанием в «ресторане», поведением «охраны» и отношением к гостям!!! Некорректно! Безучастно! Нахраписто и нагло!
В августе моя дочь выходила замуж, т.к. жених из России, мы решили провести свадьбу в Слободе, дабы показать колорит Украины. Что могу сказать – нам это удалось! СТЫДНО перед российскими гостями!
Обслуживание- отвратительное!!! Пока не поругалась на кухне, никто к нашему столу не подходил (при том, что из гостей мы были одни, правда, спустя часик-другой появилась немецкая группа, и, я более, чем уверена, что у них таких проблем не было).
Изначально был согласован подъезд одной машины к ресторану (оплачено отдельно!). Как дело дошло к поездке – это мы не можем, это вы не так поняли. Опять таки решение вопроса через «поругались.»
Тамаду нам не разрешили, предложили свою «сваху». Ну хорошо, украинский колорит. Оплата 100 % наперед! Только работала «сваха» после «пинка». И в лучшем случае, на 30% от общей суммы!
Отдельная история, когда пришел момент оплаты по счету. Я думаю, что каждый был в неприятной ситуации, когда не хватило денег. Так в Слободе он решался просто на уровне- дайте залог (золото, паспорт). Ой, нет- ваше золото нам не подходит, а вдруг оно дешевое… Ну пусть кто-то съездит. Но при этом мы машину не выпустим. Пусть едет на такси. Так нет же денег! Ну мы не знаем, как тогда! Пусть пешком… При этом 4 человека, 2 из них- нерезиденты, сидели в окружении охраны, не дай боже, убегут! В общем, впечатления остались самые неприятные!!!
Вот так отмечали замечательный день- свадьбу дочери!
Последний раз редактировалось алина181188; 09.08.2010 в 15:11

“Чудово” погуляли з дітьми в Мамаєвій слободі – познайомились із директором закладу, який відправив мою дружину до психіатра,
а мені погрожував набити пику.
Як все було. Ми з дружиною та двома дітьми стали свідками того, як дві відвідувачки музею Мамаєва слобода не побачили надпис “службове приміщення” на старовинній хаті
(зовні вона нічим не відрізняється від решти споруд), зайшли й були випроводжені чоловіком “козацької” зовнішності. Випроводив би культурно – та й годі.
Але ні. Чоловік продовжував і продовжував вичитувати як школярок немолодих уже жінок, був сильно роздратований.
Коли моя дружина заступилася за них, то почула вже наїзди в свою адресу.
А коли я заступився за дружину, то почув у відповідь погрози отримати по фейсу, звинувачування у безсовісності (чоловік запевнював, що проливав за мене кров у АТО) та кілька
обзивань. А моїй дружині, на додачу, порадив звернутись до психіатра.
В мене вистачило глузду не лізти в бійку.
Дружина плакала, прогулянка була зіпсована.
Ми запитали у продавця сувенірів, яка сиділа неподалік, хто це був.
Вона сказала, що це директор музею Костянтин Олійник (перевірив пізніше в Мережі – так і є).
Ну, від директора культурно-просвітницької організації ми точно такого не чекали.
Ми викликали поліцію.
Приїхав патруль, написали заяву, отримали обіцянку, що з цим самим Костянтином Олійником буде проведено культурно-просвітницьку роботу.
Шкода, Мамаєва слобода як організація ніби чимало робить для нашої культури, але в директорі цієї організації під козацькою зовнішністю ховається нахабний хохол,
який презирливо ставиться до відвідувачів музею – клієнтів, що утримують його заклад.
Та й взагалі, любові до ближнього, до України в особі українців у цієї людини, судячи з усього – хоч відбавляй, інцидент трапився на 2-й день Великодня.
Країна має знати “героїв”, в Мамаєву слободу більше – ані ногою, підтримувати постсовкового нахабу не будемо і вам не рекомендуємо.

Віталій, Ганна.