Лариса Кириченко

Творчість

Працює в Сумах в школі мистецтв №29. Завідує кафедрою прикладного мистецтва. Викладає кераміку, вишивку, витинанку, народну ляльку та народний одяг. “Мої вихованці постійно беруть участь у всіх конкурсах і фестивалях, посідають призові місця на обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах”.

У вільний час любить вишивати весільні рушники. Має велику колекцію обрядових рушників.

Походження

Народилася у місті Суми у грудні 1949 року. Там мешкає та працює.

Освіта

Закінчила Київський інститут легкої промисловості. Отримала спеціальність інженер-технолог швейного виробництва.

Досвід

“Виховувала мене бабуся, яка закінчила у Петербурзі гімназію шляхетних дівчат. З дитинства вона ознайомила мене з усіма видами декоративно-ужиткового мистецтва, – каже майстриня Лариса Кириченко. – Основам композиції, кольоровій гамі, декоративному розпису та швейній справі мене навчили у вузі, а технологію виготовлення виробів – бабуся. Я опанувала майже всі техніки вишивки.
Гончарному мистецтву навчалася влітку під час шкільних канікул у відомого майстра з Опішні Василя Омельяненка.
До народних ремесел мене залучила директор музею декоративно-прикладного мистецтва у Сумах – Кочерженко Євгенія Іванівна, голова місцевої спілки народних майстрів. Вона запропонувала мені вишивати рушники та одяг, оскільки у Сумах не було досвідчених вишивальниць, особливо вишивати лиштвою та прозорими вишивками. Отже, я швиденько виконала та повідроджувала сумські вишивки і у 2000 році стала народним майстром”.

Виставки

Персональні виставки були в Росії та Харкові. Майстриня готується до персональної виставки у Сумах.

Ярмаркова діяльність

“Участь у ярмарках беру постійно, але тільки у весняних. Рушники та одяг продаються слабо. Бо наш регіон не має таких яскравих кольорів, як Західна Україна, та і рушники великі 2.5-3 метри, тому і коштують дорого. За кожний ярмарок продається 1-2 вироби та й то тільки весільні рушники. Кожен рік я представляю свої роботи на конкурсі “Кращий виріб року” у Спілці майстрів у Києві, так що я можу вишивати тільки три рушники на рік та по 2 сорочки. Багато часу забирає робота в школі. Керамічні вироби зараз не виготовляю, бо немаю де їх випалювати, так що займаюсь рукоділлям, вивчаю петриківський розпис – беру уроки у майстрів Вакуленків з м.Харкова”.