Крім курячих, художниця бере до роботи також гусячі та страусині яйця. В їх оздобленні вдається до кількох технік. Це традиційна воскова техніка (якою отримують багатобарвні писанки) та спосіб витравлювання, який Тетяна Коновал винайшла сама. Технікою витравлювання можна творити як писанки коричневих відтінків, так і білі. Малюнок на таких травлених писанках буде рельєфним, як у різьбі.
Про те, що колись майстри застосовували метод окислювання, Тетяна Коновал дізналась зі старовинного каталогу писанок. Там про цю техніку йшлося в загальних рисах, отже, довелося винаходити цей спосіб наново. Малюнок захищають шаром воску, а решту поверхні яйця оброблюють оцтом.
Коричневі травлені писанки мають власний символічний колір. У процесі травлення коричнева шкаралупа яйця поступово світліє. Залежно від першого тону, можна отримати на писанці декілька відтінків коричневого кольору. У результаті такої послідовності вилучення слоїв виходить темний малюнок на білому фоні.
Білі травлені писанки унікальні, але вони не втратили традиційного походження. Їх особливість полягає в тому, що після нанесення малюнку воском на білому яйці, його треба не фарбувати, а витравлювати. Після травлення віск видалити в гарячій воді. Виходить дійсно біла писанка.
Барвні писанки виконані в традиційній восковій техніці. Щоб писанка вийшла багатобарвною, треба поступово на різних барвах закривати воском задуманий малюнок, зберігаючи послідовність кольорів від світлого до темного.
Народилася 18 грудня 1971 року в смт Розсипне на Донеччині. Нині мешкає у місті Свердловськ Луганської області.
На початку 90-х років закінчила Кам’янське педагогічне училище в Ростовській області, художньо-графічне відділення.
Писати писанки п.Тетяну навчив у 1995 році її чоловік, родом з Карпат. А там, як відомо, традиція писанкарства не переривалася й живе в кожній сім’ї.
Зі спогадів Тетяни Коновал на її особистій веб-сторінці: “Одержавши художньо-педагогічну освіту, я прагнула знайти своє місце в мистецтві. Займалася усім, чим можна: писала портрети, вишивала, в’язала, займалася декоративним розписом, лозоплетінням, глиняною іграшкою тощо. Чесно кажучи, художником мене назвати не можна було. Чоловік прямо сказав: «Що ти папір переводиш! Малюй на яйцях!». З цього все й почалося…
Якось на Великдень чоловік нав’язливо запропонував зробити справжні ПИСАНКИ, як у Карпатах пишуть. Став мене й сина вчити. Змайстрував писачок, узяв у матері харчові барвники й яйця, і давай роз’ятрювати залишки дитячих спогадів! Перший урок писанкарства, що дав чоловік, не зачепив мою душу, проте зачепив за живе його: «Як це так! Ти ж жінка, мати, ти не повинна ставитися так байдуже до красивих українських традицій!». І тоді уроки стали повторюватися все частіше й частіше, і це були вже не його уроки, а серія записаних великодніх телепередач, присвячених писанці, ксерокопії й вирізки статей про писанкарство з весняних номерів газет і журналів, матеріали з Інтернету. Його наполегливість принесла результат”.
За 15-річну творчу діяльність Тетяна Коновал написала понад 10 тисяч писанок. За значний внесок у відродження писанкарства нагороджена медаллю «За заслуги перед Луганщиной» та ювілейною срібною медаллю «10 років Незалежності України», дипломами, подяками, грамотами та цінними подарунками.
Роботи п.Тетяни набули високої майстерності та неодноразово експонувалися на міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних та закордонних виставках. Художниця бере активну участь у різних ярмарках, конкурсах, фестивалях, є учасником II та III з’їздів писанкарів, що відбувалися у Космачі.
Персональні виставки Тетяни Коновал з майстер-классами відбулися у багатьох містах та селах Луганської та Донецької областях, в тому числі у Луганському художньому музеї у 2008 році, а також у Самборі Львівської області, Хмельницьку, Кам’янець-Подільському, у секретаріаті президента України у 2007, 2008 та 2009 роках.
Писанки Коновал зберігаються в приватних колекціях та в деяких музеях України, зокрема – єдиному у світі музеї Писанки в Коломиї.