З каменю пісковика Олексій Альошкін творить дивовижні скульптури-імпровізації. Теми черпає зі спадщини предків й сягає у тисячолітню глибину. Втілює у камені образи з міфології, рослинного та тваринного світу, піднімає козацьку тематику та історичні мотиви.
Крім каменярської справи, Олексій Альошкін разом з дружиною також займаються керамікою, графікою, витинанкою, ведуть театр ляльок та тіней, організовують акції та різні свята.
Народився 5 січня 1957 року в Луганську.
1963 – переїхав у Київ.
1979 – поїхав навчатися у Мінськ, Білорусь.
З 1980 року разом з дружиною мешкають в селі Букатинка Чернівецького району Вінницької області.
Має 5 дітей. Творчо співпрацює з дружиною Людмилою Альошкіною (Сафо) та зі старшими дітьми, теж митцями: Петром, Дариною, Олексієм.
Родина Альошкіних започаткувала всеукраїнські пленери митців-каменярів «Подільський оберіг» (Букатинка, Буша, Ямпіль, Гальжбіївка, Цекінівка, Могилів-Подільський), і перший офіційний з яких відбувся 1986 року в селі Буша Ямпільського району Вінницької області. Пленери стали регулярними та традиційними.
З 1982 – керує народним театром тіней “Оберіг Мурафи”. З творчими доробками та театральними виставами відвідує різні фестивалі та заходи по всій Україні.
Крім творчої праці, Олексій Альошкін працює викладачем історії у місцевій школі. А його дружина – викладачем трудового виховання та малювання.
З 1980 року бере участь в міжнародних, республіканських, обласних та районних виставках, симпозіумах.
1986
1987
1988 – Пленери, м.Ямпіль, с.Буша, с.Букатинка
1989 – Пленери, м.Ямпіль, с.Буша, с.Гальжбіївка
1990
1991 – Пленер, с.Букатинка
1996 – симпозіум, м.Іллічівськ “Іліада-96”
1997
1998 – Пленер, с.Буша
1999
2000 р.
2001 – Симпозіум, м.Кременчук “Кремінь-2001”
2002 – Симпозіум, м.Кременчук “Кремінь-2002”, с.Буша
2003 – Симпозіум, с.Букатинка “Тіні забутих предків”
Кам”яні скульптури Альошкіна стоять в багатьох місцях України, зокрема в Мукачеві, на Львівщині (Львів, Звенигород), на Вінничині (с.Букатинка, с.Буша), в Іллічівську, Умані, Калуші.