Знану в Україні майстриню декоративного петриківського розпису Галину Назаренко визнано далеко за межами нашої держави: її прийняли до Асоціації сучасного мистецтва міста МОРЕСТЕЛЬ (Франція) – відомого у всій Європі як Місто художників.
Ця подія відбулася під час відкриття 31 травня мистецької виставки в одній з найпрестижніших французьких галерей – «Espace Piktur Halles». 38 робіт Галини Назаренко, а саме: розписи на папері і полотні, розписані тарелі, мальовки, рушники – представили Місту художників петриківський розпис. В експозиції ці роботи виставлені поряд з творами відомого скульптора Алеоса та чотирьох майстрів живопису – членів Асоціації сучасного мистецтва.
Морестель близько 100 років тримає звання Міста художників і тому кожному художнику престижно взяти участь у численних заходах, які спрямовані на пропаганду ТАЛАНТУ: виставки, презентації, вернісажі, майстер-класи, семінари.
До цього твори Галини Назаренко гідно представляли Україну в Болгарії, Туркменістані, Білорусі, Кувейті. В 2011 році персональна виставка майстрині прикрашала приміщення Посольства України у Франції. Загалом же, виставка петриківського розпису у Морестель стала 21-ю персональною художниці, 4-ю у Франції і 10-ю за кордоном.
Вернісаж Галини Назаренко у Місті художників відбувся при підтримці громадянки Франції з українським корінням Анни Останець.
Термін роботи виставки з 1 червня до 28 липня 2013 року.
“Рукотвори”






1 коментар
Ваш відгук
Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.
Увійдіть, щоб долучитися
Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.
Останнім часом «дикі» аргументи Лаврського чоловічого монастиря: «Невідомо чим там займаються: роспуста, пияцтво, руйнування споруди. Не чують вони і того, що на рахунку нашого іконописця Сергія Вандаловського вже майже 30 іконостасів у різних країнах. Іконописець Михайло Гайовий, що проводить недільну школу іконопису для віруючих, запрошував на свої заняття духовенство. Чомусь не зайшли… В майстернях працює багато художників-викладачів, що відзначені церковними та державними нагородами та преміями. Але якщо вже не помічають навіть іконописців, то що говорити про народних, заслужених художників, діячів мистецтв, викладачів Національної Художньої Академії, Інституту декоративно-прикладного мистецтва – це «ніхто», це «худо…».