З липи та верби власноруч створеними інструментами (різці, ножі та ін.) майстер виготовляє традиційні побутові речі – ложки, сільнички, діжечки, – якими користувалися ще наші предки.
Орнаменти для виробів запозичує або з музейних експонатів або з ілюстрацій книжок про народну творчість. За словами майстра, в книжках часто пояснюють значень орнаментів, як і де вони застосовуються, що означають. От він і намагається у своїх роботах користуватися тим, що зрозумів з літератури.
Іноді пан Володимир при виготовлені задумів користується сучасними технологіями – робить на комп‘ютері 3-вимірні моделі своїх виробів, це допомагає побачити, який вигляд вони можуть мати.
Народився 13 квітня 1960 року в Криму. Живе та працює в Києві.
Закінчив зварювальний факультет Київського політехнічного інституту (зараз це політехнічний університет).
Працює інженером.
Різьбою займається з дитинства. Першим учителем був дід. Ось як пише про своє захоплення сам майстер:
“Мені подобається читати народні казки й історичні романи, завжди було цікаво, як жили раніше люди без сучасних технологій, якими інструментами працювали, якими речами користувалися в побуті, як виготовляли і те й інше. В дитинстві деякі інструменти для себе робив сам, пробував кувати, робити термообробку, заточував, іноді різці виходили добрі, іноді – невдалі, але таким чином я з‘ясовував, якими вони мають бути. Потім цими інструментами користувався. Знання, набуті під час навчання в інституті, допомогли мені зробити інструменти, якими я користуюся зараз, на професійному рівні”.
Постійний учасник ярмарків та фестивалів.