27 Тра 2009 19:00 Розмови

Василь Буяновський: Ми б зараз мали кобзи “страдіварі”

Василь Буяновський: Ми б зараз мали кобзи “страдіварі”

Учень видатного бандуриста і майстра кобзарських інструментів Миколи Будника – Василь Буяновський вигравав на старосвітській бандурі, коли ми його зустріли на весняному ярмарку у Пирогові.  Музиканта оточували – портрет Тараса Шевченка прикрашений рушником на плетеній огорожі та кілька старовинних інструментів поруч на траві – кобза, ліра та скрипка. Ці традиційні музичні інструменти разом з бандурою Василь Буяновський, інженер-електрик за освітою, виготовив сам, керуючись знаннями від славнозвісного вчителя. Охочим сфотографуватися чоловік давав в руки інструменти та одягав на голову свого солом’яного капелюха.

– Я цю бандуру робив 13 років. Це довбаний інструмент. І перед тим, як обробляти, треба дерево довго сушити. Спеціальним теслом видовбувати, але не все одразу, бо покрутить. Чим більше витримане дерево, тим краще. Тоді буде інструмент, як оцей. Бачте, стільки років я на ньому граю і все нормально.

БандураЗ якого по який рік ви робили інструмент?

З 1991 року і плюс тринадцять років. А всього я зробив 4 бандури, дві кобзи Остапа Вересая і одну ліру ось ще не докінчив (показує на інструмент на землі – авт.). А зараз почав скрипки робити. Одну вже зробив і зараз дві нових роблю. Оскільки технологія бандур дуже дорога, то перейшов на скрипки. Бо вони робляться на формі. І прийшла ідея зробити бандуру на формі, тоді не треба буде довбати дерево. Це легше, швидше і дешевше. Якщо це вдасться, тоді світ побачить старосвітську бандуру вже в новій якості.

Що означає «на формі»? Це якісь спеціальні форми для інструменту?

Так, скрипка робиться на формі – зі сторін приклеюються боки, потім приклеюються верх і низ. Так само і в бандурі. Потрібні дощечки на верх та низ знайти легше, тоді не треба цільного куска.

То у вас вже є ці форми?

Ні, я тільки оце скрипку зробив, бо виникла така ідея. Тепер треба форму зробити і попробувати чи вийде старосвітська бандура. У скрипці всього чотири струни, а в бандурі двадцять одна, то вони ж будуть по-іншому тягнути. Страдіварі (одна із трьох (поруч із Аматі та Гварнері) найвідоміших родин італійських майстрів струнних інструментів XVII—XVIII ст. із міста Кремони – авт.) он скільки робив струнні інструменти, поки до нас дійшло. А в нас бандуристів нищили – то Сталін розстріляв всіх у 30-х роках, то ще щось. Якби ми з тих козацьких часів удосконалювали кобзи, то знаєте, ми б зараз мали «страдіварівські» кобзи. А так все зникло – і майстри і пісні. Ми от по крихтах відтворили, навчились грати.

Який ваш перший інструмент?

Мій перший інструмент зараз знаходиться у бандуристки Тані на Троєщині, вона на ньому грає. Бандура серед молоді дуже популярна.

buyan0006Чи можна на бандурі заробити гроші?

Я думаю, що ні, тому що ніякої державної підтримки немає. Але цим треба займатися, бо потрібно для молодих людей. Державні мужі щось не дуже на це звертають увагу, хоча і видали наказ про бандурне свято, але де ж взяти бандури, якщо ніякої майстерні не створено. А ми просто ентузіасти.

Скільки коштує бандура?

Це дорогий інструмент. Я думаю, що довбана бандура повинна коштувати не менше як три тисячі доларів, тому що рядова скрипка – 1000 доларів.

А де ви робите свої бандури?

Та де, отак на колінах. Мистецтво на колінах – вдома в садку.

Чи кожне дерево підходить для бандури? Розкажіть про технологію виготовлення інструментів.

Традиційно робили колись низ бандури з явору, клену, червоної верби чи липи, а верх з ялини. Спочатку зимою треба звалити дерево, щоб сік не йшов, щоб його потім шашелі не їли. Потім треба видовбати теслом, щоб легше було і можна було донести додому. Потім при сушінні треба заклеїти торці, щоб сік по порах не виходив, бо тоді зразу лопаються торці. Заклеїли і в мішковину десь на дах, щоб воно рівномірно сохло.

Ліра

Ліра

Крім дерева, які ще потрібні інструменти?

Треба спеціальні інструменти – тесло, напівкруглі стамески, руки й бажання.

А де зараз навчають цього мистецтва?

Так, хто ж навчає? Хіба у Стрітівці (село Кагарлицького району Київської області – авт.) є майстер Сергій Перехожук. Всі хто вчиться,

то вже виробляють бандури. А взагалі до десятка таких майстрів набереться. І майже всі вони вчилися у Миколи Будника. Ну, майстер Київського кобзарського цеху Руслан Козленко (більше відомий за козацьким ім’ям Русалім – авт.) вчився у Миколи Товкайла.

А майструвати ліру мене навчив Сергій Перехожук. Він теж учень Будника і дуже талановитий майстер. Оце під його керівництвом робив, але ще не доробив. Думав на цей рік закінчу, але вже може на наступний рік, бо зараз їду в Карпати освоювати скрипкову школу, бо час то минає.

“Рукотвори”