Ексклюзивно саме для цього фестивалю у 2013 році українські ковалі викували найбільшу у світі дримбу – 175-тисантиметровий і 300-кілограмовий музичний інструмент став символом першого фестивалю карпатської туристичної культури «Черемош-Фест». Цього року фестиваль відбудеться 24-26 липня в с.Верхній Ясенів, що розташоване у Верховинському районі Івано-Франківської області (Як доїхати?).
Однак фестиваль славиться далеко не тільки дримбою. Приїхавши сюди, ви пізнаєте справжню автентичну карпатську культуру в усій її красі та формах – колоритні місцеві мешканці, правдиві фольклорні гурти, традиційне мистецтво, гуцульські страви, місцева говірка та, звісно ж, гірська природа.
Втім, фестиваль не тільки пізнавально-розважальний, а й природоохоронний. Головна мета, яку ставлять перед собою організатори, – зберегти річку Черемош та її притоки в недоторканому вигляді й недопустити спорудження на річці вже запланованих проектами малих гідроелектростанцій (ГЕС), які вженуть швидку гірську річку в тісну металеву трубу.
Про цьогорічний Черемош-фест, його наповнення, ідею та проблеми говоримо з одним з організаторів дійства Андрієм Мельничуком.
Андрій Мельничук, організатор фестивалю Черемош-фест
1. Андрію, назвіть п’ять причин, чому цього року справді варто на 24-26 липня взяти відпустку на роботі й відвідати “Черемош-фест” у Карпатах?
Не обов’язково брати аж відпустку – вистарчить одного запозиченого в роботи дня (п’ятниці). Найкмітливіші взагалі можуть оптимізувати «скороченим робочим днем». В неділю програма Черемош-фесту завершується до 15:00 також виключно тому, щоб в понеділок всі, кому “пече”, мали як вернути домів (т’хаті).
Щодо п’яти причин (скористаюся шпаргалкою з головної сторінки cheremosh-fest.org):
- Найкраща локація – Карпати, берег Чорного Черемошу; Черемош-фест проходить на Гуцульщині, де ще збереглися автентичні давні звичаї.
- 24-26 липня – найтепліша пора року. З огляду в тому числі на це, дати проведення Черемош-фесту були зміщені (з початку травня на кінець липня). Коли ще їхати відпочивати, якщо не наприкінці липня?!
- Якісна музична програма – від автентичних гуцульських виконавців до культових музичних колективів. Два вечірніх концерти і один першої половини дня’ в неділю.
- Можливість піднятися в гори, сплавитися Чорним Черемошем, відвідати автентичні карпатські музеї, живе спілкування із «нейтів-спікерами гуцульської говірки», носіями гуцульської культури, можливість придбати якісні майстрові речі, взяти участь в майстер-класах.
- Найважливіше – своєю участю в Черемош-фесті ви берете участь у справі захисту ріки Черемош – завдяки вам питання створення гідрологічного заказника на ріці Білий Черемош не просто здобуде більшого резонансу – взагалі, отримує резонанс в суспільстві.
2. Що на вашому фестивалі буде унікального, чого немає на інших фестивальних заходах?
На мою думку, більшість організаторів літніх фестивалів втілюють фестиваль у формі «тої самої» – комусь виходить краще, комусь гірше. Особливо це помітно по коротких рекламних аудіо роликах фестів, коли треба сказати основне – 70 відсотків тексту – універсальні для більшості «етно-фестивалів», включно з музичними виконавцями.
На початок 2013 року, коли зачалася ініціатива «Черемош-фесту», існувала ніша «етно-фестивалю», тоді сприйняття людей, що чекали саме такого формату, «провалило» Черемош-фест. По змісту Черемош-фест є природоохоронною акцією, що виконується у форматі фестивалю.
Але ми пропонуємо альтернативу – налагодження туристичної інфраструктури (в т.ч. віртуальної) просто озвучувати гасла про врятування планети – не наш метод, і якщо мова саме про Верховинщину, то ми говоримо, відштовхуючись від принципів еко-туризму.
3. «Черемош-Фест» позиціонується як екотуристичний фестиваль? Що значить “екотуристичний”?
Тому що «еко» локанічніше звучить, чим «природоохоронний». Ці три букви зараз ох як популярні – цими трьома буквами перебиваються інші чотири «етно».
4. Чи існують певні правила відвідування цього фестивалю? Запитую, аби потенційні відвідувачі готувалися і не порушували встановлені правила від незнання.
Головне правило – якщо ви підтримуєте нас = якщо ми добре артикулюємо наші ідеї – ви купляєте квиток на фестиваль (Де купити?). Просто «підтримувати» не треба – ми не старий паркан, до землі не хилимося. Повірте, значно більшого резонансу ідея збереження карпатських річок мала б, якби ми зробили у Верховинському районі концерт Дзідзя, кумира місцевих дітей – і якщо б Дзідзьо сказав, що мінігеси то зле – в своїй характерній манері – ми отримали б 98 відсотків підтримки людей Верховинщини. Натомість Черемош-Фест тримається певного культурного фарватеру – часто собі в шкоду, і ми чекаємо від людей певної культури також. Добрі правила – ті, що йдуть від людей, а не нав’язуються організаторами.
Можемо навести окремі моменти після фестивалю 2014 року:
- сміття на території наметового містечка було згруповане самими фестивальниками в купи, які нам залишилося тільки вивезти;
- на ранок під сценою майже не було пластикового – і тим більше – скляного сміття;
- єдина бійка, яка була зафіксована – місцевий самооборонівець за клубом вирішив звести рахунок з місцевим міліціянтом.
З нашого боку ми б попросили з повагою ставитися до місцевих мешканців і до майна місцевих мешканців, зокрема. Поважайте приватну власність людей.
5. На фестивальному сайті написано, що місія Фестивалю – звернути увагу громадськості на проблему техногенного знищення Білого Черемошу. Яка зараз ситуація з будівництвом міні-ГЕС на Білому Черемоші?
На Білому Черемоші є діюча міні-ГЕС в селі Яблуниця. Вона постала на руїнах старої міні-ГЕС, що була знесена повінню 1969 року – та на руїнах совісті тих людей, які 2009 дозволили її спорудити. Пізніше збудували дві міні-ГЕС на притоці Білого Черемошу.
Першу міні-ГЕС можна списати на людську наївність – хтось в дитинстві казок не дослухався, захотів повірити в казки від будівничих. На дамбі в Яблуниці немає рибоходу – і аргументи щодо того, що на тих міні-ГЕСах, які «планують» збудувати вище по течії, не буде можливості міграції риби, не зовсім вірна — вона й так туди не проходить. Від моря до с.Яблуниця доходить – а далі перед нею нездоланний бар’єр в якості суворої горянської дійсності. Ми ж не говоримо – на даному етапі – про демонтацію дамби (хоча преценденти у світі вже зафіксовані) – але вони принаймні мають встановити рибохід – і не ту мокру драбину, яку вони б хотіли, а повноцінний.
У грудні 2013 року, коли увага громадськості була прикута до Києва, «натихо» почалося будівництво міні-ГЕС на річці Сарата (від місця злиття її з Перкалабом утворюється Білий Черемош) у віддаленому карпатському однойменному селі Сарата, під самим кордоном з Румунією, звідки до найближчого магазину 17 км, автобусу – 30, до мобільного зв’язку – 8 км, але то роумінг і треба лізти на смереку. Вперше в житті на цих людей звернули увагу! Ще й пообіцяли звести дорогу! Взагалі, спірне питання, чи може 20 мешканців, перепрошую, 19 (один вмер в квітні) вирішувати за тисячі людей, що живуть нижче по течії на берегах цієї ріки.
Минулого тижня була спроба завозу техніки з с.Яблуниці (там у них кубло, там поскладовані потворні іржаві труби) до Сарати, але свідомі люди в с.Біла річка перекрили дорогу, і чума на якийсь час відступила.
Існують плани – навіть описані в проектах – про спорудження на Білому Черемоші вище с.Яблуниці ще 5-и міні-ГЕСів. Тільки надання статусу гідрологічного заказника може врятувати річку Білий Черемош в природному вигляді.
Білий Черемош
І це не суперечка ліриків проти фізиків: мовляв, вони дбають про енергетичну незалежність держави, а ми про гуманність та культуру. Хто хоче знайти більше причин проти побудови міні-ГЕСів – їх знайти нескладно, але найвагоміші:
- Це просто механізм по відмиванню бабла з державного бюджету. Зелений тариф прив’язаний до євро – зараз це 5 грн за кіловат, які відмиваються прямо із бюджету. 2011 року це було 88 копійок, до слова кажучи. Клюєва, який свого часу все це і впровадив, прогнали, але за схему, яка залишилася – певно, йому дякують.
- Всі міні-ГЕСи – живі, мертві і ненароджені – а їх в Карпатах мали спорудити не багато не мало 550 штук – в загальній потужності спроможні видати менше відсотка від загальної енергопотужності держави.
- Всі дамби всеодно змиє повінню, як це було 1969 року. Совок їх всі був побудував, але повінь, яка стається в Карпатах раз на 40 років: 2008, 1969, 1927 … – їх всеодно знесла.
- Міні-ГЕСи вб’ють туризм, який і так на ладан дихає – залишиться хіба сталкер-туризм (дослідження закинутих індустріальних об’єктів, зокрема Чорнобильської зони – ред.).
6. Що загрожує Білому Черемошу в разі спорудження на ньому усіх запланованих міні-ГЕС? Як це вплине на навколишню екосистему?
Міні-ГЕСи знищать екосистему. Я не хочу бути голослівним – але достатньо просто подивитися на вже існуючі міні-ГЕСи, які є яскравою картинкою того, як воно відбувається на практиці в Україні і не треба нам розповідати про Австрію!
В трубах не зможе жити риба – труби і дамби знищують природний водотік річки. Псується сама вода. Після того, як чиста вода протече через проржавілу трубу, вона перетворюється на нечисту воду. Місцеві мешканці приводять до річки індикатора-корову – і вона щось відчуває, відмовляється пити цю воду.
7. За три роки існування фестивалю що вдалося зробити/змінити в ситуації зі збереженням Білого Черемоша? Чи взагалі може фестиваль вплинути на чиновників і місцеву владу у питаннях, де чи не все вирішують гроші?
Станом на зараз в долині Чорного Черемошу не вдалося збудувати жодної міні-ГЕС. Білий Черемош – донедавна виглядало, що річка назавжди втрачена для людей, але зараз бачимо, що не все так безнадійно.
Фестиваль є тільки частиною руху за збереження карпатських річок, хоча й цілком автономною. 2011-го, коли ми почали кампанію, «Черемош-фесту» ще не було, він виник на початку 2013 року. Не можна відокремити вплив саме Черемош-фесту – ні применшити, ні прибільшити – від інших природоохоронних ініціатив. Наше завдання – це робити резонанс до природоохоронних ініціатив, якщо «інші ініціативи» займаються «моніторингом» – переливають з пустого в інше пусте – такі імпульси вкрай важко резонувати.
До речі, зараз місцева влада відкрито налаштована за збереження Черемошу. Навіть ота «погана» попередня влада не була такими вже симпатиками ГЕС – тільки їм не можна було про то говорити, бо гроші в цій історії були ще 2009 року, коли була ще попередня-попередня влада, і їхнього інтересу в тому вже не було. Взагалі, по всіх перипетіях тої історії можна було б написати детектив.
8. Чим займаються організатори “Черемош-фесту” в поза фестивальний час?
Протягом теплої пори року (а це, коли річка тільки звільняється від криги) і до кінця жовтня – ми сплавляємося Черемошем та іншими річками. То є наша робота – той ресурс, що утворюється таким чином, ми вкладаємо далі в розвиток Черемош-фесту. Таким чином, сплавляючись з нами, ви підтримуєте – грошима – Черемош-фест. І таким чином проект зберігає свою незалежність. Саме квитки та рафтинг є головними статтями доходу фестивалю (не плутати з прибутком). Тому Черемош-фест розвивається так «стратегічно» – для динамічного розвитку не є достатньої кількості ресурсу.
Туризм, зав’язаний довкола Черемошу (а це найцікавіший рекреаційний ресурс Верховинщини) – це альтернативний (в хорошому сенсі цього слова) напрямок для розвитку долини Черемошу, і ми намагаємося популяризувати його серед людей.
9. Чи проводите якісь заходи, втілюєте інші екологічні проекти?
Організація Черемош-фесту забирає достатньо психічної енергії, щоб не менш як півроку в мене не було бажання повертатися до організації подібних проектів. Щодо інших людей, які долучаються до організації – кожен чимось займається, в тому числі екологічними проектами.
10. Говорячи про багату традиційну культуру Карпат, чи буде ця тема в якийсь спосіб розкрита на фестивалі? Чи запрошуються майстри народної творчості, може будуть проводитися майстер-класи, виступатимуть фолькгурти?
Традиційну культуру Карпат ми зосередимо недільного дня – на головній сцені тоді виступатимуть саме місцеві гуцульські музики (капела Миколи Ілюка). Ті ж таки з Ворохти’ Петровичі та Петрос – якісний зразок карпатської музики.
Щодо майстрів – ми не тільки запрошуємо майстрів (цей рядок може сприйматися як заклик), а ще й ігноруємо заявки продавців ширнепОтребу – у складі організаторів фестивалю просто немає людини, яка займається прийомом заявок від такого типу «китайців».
Щодо майстрів – тих, які нам пишуть, умова проста – купляєте квиток і торгуєте собі на здоров’я. Майстер-клас – бажаний. Якщо запрошуємо ми – інша розмова.
Якщо ми говоримо про «багату традиційну культуру Карпат» – минулого року на фестиваль був безкоштовним вхід для мешканців с.Криворівня (де проводився Черемош-Фест) – за умови національного одягу. Хоча б сорочки! Тим не менше, більшість людей залишалися вірними турецьким мештам та спортивному костюму.
В історії з гуцульською культурою варто пам’ятати те, що коли ми говоримо про діяльність на цій території культурних діячів – Франка, Грушевського, Коцюбинського, Гнатюка, Шухевича – вони всі були людьми з-поза меж Гуцульщини, і, скажімо так, не без їх допомоги давня українська культура, що збереглася на Гуцульщині, була не цілком втраченою.
Саме завдяки кращим людям – діалогу кращих людей – і є можливим провадження культурних процесів. Бо ті люди, що не кращі, завжди хочуть бачити в інших людях свої недоліки – себе некращого. Як це дивно не звучить, люди на Гуцульщині до цього часу з насторогою відносяться до туристів, приписуючи їм ті риси, якими туристи не наділені. Так само, немає бажання до діалогу від туристів – але після «15 лєт отсідєл» з маршрутки, якою треба їхати до Верховини, діалогу не хочеться.
Два роки ми робили Черемош-Фест в центрі Криворівні. На третій змістили локацію на два кілометри – на спеціалізовану для проведення масових дійств поляну в лісі – із тим, що Черемош-фест не готовий (втомився) бути медіатором для горян та туристів.
Важливо те, що ми не є поширювачами квазікультури, – і намагаємося подавати речі такими, якими вони є, а не робити декоративну картинку. Можливо, для когось Черемош-фест це свято, для нас це життя, і робити його треба справжнім. Справжнє, не прилизане – воно цікавіше.
11. Андрію, уточнююче запитання: які дії необхідно вжити, аби Білому Черемошу надали статус гідрологічного заказника?
Зараз це питання знаходиться в опрацюванні в Міністерстві. Практично – ми маємо зрезонувати ТАК, щоб вони не подумали, що його можна відкласти в довгий ящик – особливо це стосується Івано-Франківської ОДА, яка ухвалюватиме це рішення. Бо воно займе від місяця часу – від часу нашої розмови – до… От якраз щоб цього не було або воно було максимально коротким, ми і збираємо фестиваль.
Більше про фестиваль дізнаєтеся на сторінці фестивалю cheremosh-fest.org.
Спілкувалася Катерина Качур, Рукотвори
Світлини надані Андрієм Мельничуком