Творчість художниці самобутня, багатогранна, яскрава. Твори наповнені величезною любов’ю до рідного краю, у них яскраво відчувається досконала школа Федора Панка, провідного майстра Петриківського розпису. Художниця працює з різними матеріалами (дерево, метал, кераміка, скло, полотно), але найбільше полюбляє настінні розписи (оформлення інтер’єрів) та розписи на папері. Любить експериментувати з кольором.
Народилася 15 серпня 1960 року в селі Петриківка Царичанського району Дніпропетровської області.
Батько – Панко Федір Савович, заслужений майстер народної творчості України.
Мати – Панко Груня Миколаївна, вчителька.
Малювати почала з дитинства. Одна з робіт “Калина”, була надрукована в журналі “Барвінок” у 1971, коли майстрині було всього 11 років.
З лютого 1978 року працює майстром петриківського розпису в експериментальному цеху Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату (створений Ф.С. Панком), який зараз має назву ЦНМ “Петриківка”.
Нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ СРСР; Почесною грамотою Українського товариства дружби та культурних зв’язків із зарубіжними державами та ін.
2009
З 1978 року роботи художниці побували на всесоюзних, більше 40-ка республіканських та багатьох обласних художніх виставках. Вони також були представлені на міжнародних виставках: в НДР (1978), Канаді (1979,1980), на Кіпрі (1979), в Японії (1980), Франції (1980), Іспанії (1981), Угорщині (1981), Австралії (1984), Португалії (1985), ФРН (1986), Польщі (1985-1986), в Республіці Мозамбік (1987), Бельгії (1987), КНДР (1989), США (2000), Білорусі (2004), а також в ЮНЕСКО (1986).
Валентина Панко також брала участь в оформленні торгово-промислових виставок УРСР, які проходили в Індії, Японії, Алжирі, Угорщині, Іспанії. З групою художників оформлювала інтер’єри багатьох закладів, серед них зал урочистих подій в селі Петриківка, “Петриківського залу” ресторану “Маяк” (Дніпропетровськ), конференц-залу Українського республіканського Комітету захисту миру (Київ), ресторану “Щекавиця” (Київ, 2007), ресторану “У пана полковника” (Київ, вул.Червоноармійська, 2008), телестудії Дніпропетровського Державного каналу.
Оформила дві книги: “Мандри маленького соняшника”, “Коли тривога поселилась у душі”.