“Почала малювати в дитинстві, так як жила в родині художників. Мама – Анастасія Рак малювала на склі, є в неї роботи намальовані на холсті і фанері, але в основному – це живопис на склі. Тато – Василь Іванович Рак – військовий, після школи вступив у Харківський художній інститут, малював портрети, краєвиди. Але почалася війна і не дала можливості вчитися. Любов до малювання зберіг на все життя. Так що моїми вчителями були мої батьки.
Образи знаходжу в народній картині, трактую їх на свій розсуд, виробляючи власну пластичну мову. В колориті намагаюсь досягти гармонії, орієнтуючись на глибокі внутрішні відчуття. Розуміння кольору успадкувала від мами. В орнаментах використовую естетику доби бароко, а також ідеї беру з народного розпису: на скринях, писанках, тарілках та інших.
Крім живописних робіт, в моїй творчості присутні такі види народної мистецтва, як витинанка та лялька. Витинанки роблю, орієнтуючись на найкращі зразки народної витинанки, зібраної Володимиром Гагенмейстером, але осучаснюю їх, вкладаючи в форму зміст нашого часу. Маю роботи – панно з паперу, присвячені воїнам-визволителям, які демонструвалися в Українському домі в Києві в 2016 році.
Ляльки роблю авторські, намагаюсь лаконічними штрихами відтворити український образ дівчини, козака. До співвідношення кольорів в одязі ляльок ставлюсь, як до мініатюрної живописної роботи, ретельно відбираючи колір і фактуру матеріалу”.
Народилася 23 вересня в 1952 році в селі Васильки Лохвицького району Полтавської області. Мешкає в м.Києві.
Вища, технічна.
Брала участь у ярмарках в музеї Івана Гончара, Пирогові у Києві, Ягеллонському ярмарку в Польщі.
Участь у виставках: в Парижі – разом з мамою А.Рак, в музеї Т.Шевченка в Києві (виставка української народної іграшки); в музеї Івана Гончара (виставка “Українська народна лялька”, організатор Олександр Найден), в музеї Тичини (виставка ікон на склі). До Різдвяного ярмарку в музеї Івана Гончара оформлювала витинанками виставковий зал.
Проводить майстер-класи.