Впливове західне видання випустило спецпроект про українські мозаїки

Міжна­род­не медіа Wired втіли­ло про­ект, прис­вя­чений мо­заїкам на те­риторії Ук­раїни. Це но­вий спеціаль­ний фор­мат, на­лаш­то­ваний під мобільні плат­форми.

«Ukraine’s Dizzying, Hyper-3 Mosaics» – це історія в фор­маті AMP Stories. Та­кий вид кон­тенту спеціаль­но адап­то­ваний під мобільні плат­форми, а ук­раїнські мо­заїки ста­ли од­ним із пер­ших подібних про­ектів Wired. «Ук­раїна здо­була не­залежність біль­ше 25 років то­му. Од­нак за­лиш­ки ко­мунізму все ще помітні. На ву­лицях по всій країні з про­паган­дистсь­ких мо­заїк все ще ся­ють об­личчя се­лян, кос­мо­навтів та інже­нерів». Всь­ого в про­екті дев’ять мо­нумен­таль­них робіт з ко­мен­та­рями.

Публікація ство­рена на ос­нові книж­ки «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaic», що ми­нуло­го ро­ку вий­шла у ви­дав­ниц­твах «Ос­но­ви» та DOM Publishers. Для ць­ого ви­дан­ня київсь­кий фо­тог­раф Євген Нікіфо­ров три ро­ки по­доро­жував Ук­раїною в по­шуках найбільш ціка­вих творів мис­тец­тва 1950-х–1980-х років періоду ра­дянсь­ко­го мо­дернізму. Всь­ого він відвідав 109 міст і сіл, в яких знай­шов біль­ше 1000 уцілілих мо­заїк. За­галом цю кни­гу мож­на наз­ва­ти пер­шим ком­плексним досліджен­ням ра­дянсь­ко­го мо­нумен­таль­но­го мис­тец­тва.

«Приємно, що до те­ми мо­заїк ра­дянсь­ко­го періоду звер­та­ють­ся такі ве­ликі ви­дан­ня як Wired, The Guardians, Frankfurter Allgemeine Zeitung та інші, – роз­повів Platfor.ma Євген Нікіфо­ров. – Як­що до цієї те­ми є ува­га се­ред ви­дань з та­кою а­уди­торією, то це, з од­но­го бо­ку, доз­во­лить при­вер­ну­ти до мо­нумен­таль­них робіт біль­ше ту­ристів, а з іншо­го – як­що про ро­боти го­ворять, це дає біль­ше шансів, що во­ни вціліють. Нас­правді че­рез Інстаг­рам про­ек­ту @ukrainianmosaics я відслідко­вую, що до­сить чи­мало внутрішніх та іно­зем­них ту­ристів в Ук­раїні прок­ла­дає мар­шру­ти по ло­каціям з мо­нумен­таль­ни­ми ро­бота­ми та архітек­ту­рою ра­дянсь­ко­го мо­дернізму».

За сло­вами Євге­на, фо­топ­ро­ект став до­сить відо­мим на За­ході, а кни­гу мож­на знай­ти у ба­гать­ох бібліоте­ках шкіл ди­зай­ну. Ог­ля­ди про цю ро­боту ви­ходи­ли у Німеч­чині, Бри­танії, Франції, Італії та інших країнах. Крім то­го, декіль­ка подібних про­ектів за­раз ве­дуть­ся у інших пос­тра­дянсь­ких країнах – Грузії, Ка­зах­стані, Тад­жикістані і світові медіа періодич­но про це роз­ка­зу­ють.

«У про­цесі досліджен­ня пе­ред фо­тозй­ом­ка­ми бу­ло знай­де­но знач­но біль­ше ма­теріалів, ніж бу­ло потрібно для однієї кни­ги. Це не тіль­ки невідомі до то­го мо­заїки, але й іме­на ав­торів, що не фігу­рува­ли у періодич­них ви­дан­нях, – по­яс­нює ав­тор кни­ги. – За­раз я пра­цюю над роз­ши­рен­ням зібра­ної ба­зи да­них та на­мага­юся фо­тог­ра­фува­ти ті ро­боти, що не бу­ли відзняті до то­го. Се­редній вік мо­заїк приб­лизно 50 років. Ро­боти зни­ка­ють фізич­но – че­рез ре­мон­ти, при­родні чин­ни­ки або де­комунізацію. То­му потрібно їх за­доку­мен­ту­вати та опи­сати, по мож­ли­вості вста­новив­ши ав­торс­тво, чим я про­дов­жую зай­ма­тися».

platfor.ma