Від Руна до мистецтва: виставка гуцульських ліжників

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського 29 грудня в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту представив виставку “Від руна до мистецтва”. Дана імпреза репрезентує унікальне мистецьке явище в художньому ткацтві України – гуцульський ліжник. До виставки Музей запросив Яворівський центр народного мистецтва “Гуцульська ґражда” і Косівський інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

Виробництво ліжників характерне для тих регіонів, у традиційно-побутовій культурі яких вівчарство було однією з головних галузей господарської діяльності (Гуцульщина, Бойківщина та Мараморощина), де ліжники є найбільш вживаними предметами щоденного домашнього побуту. Їхнє побутування зафіксоване серед народів всього Карпато-Балканського регіону.

Колеція ліжників у Музеї нараховує понад 200 експонатів, 11 з яких представлені на виставці. Національний музей представив 11 ліжників із своєї колекції, яка нараховує на сьогоднішній час – 200 експонатів. Презентовані твори сповна розкривають історію розвитку ліжника на Гуцульщині. Найстаршому із них – 125 років, це ліжник 1890 року з с. Річка, Косівського р-ну, Івано-Франківської обл. Також тут є роботи невідомих авторів 30 років ХХ ст. та твори корифеїв ліжникарського мистецтва Шкрібляк Василини Іванівни (1924 – 2000 рр.) і Калинич Василини Іванівни, 1931 р.н. з села Яворів з Косівського р-ну.

Важливий акцент розвитку народної традиції на виставці демонструє колекція одягу Ганни Вінтоняк, заслуженого художника України, зі збірки Музею. Ця колекція створена художницею на початку 1980-х років на основі використання народних художніх традицій, що увібрала в себе кращі здобутки народного текстилю, колористики, орнаментальної віртуозності та стилістики народного костюму. Цікавими є моделі, виготовлені в традиціях ліжникового ткання та декору.

Сучасне ліжникарство Гуцульщини презентував Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Село Яворів є одним з найпотужніших центрів, де традиція ткання ліжників не переривалася та зберегла притаманну хрестоматійність. На виставці представлено роботи 20 майстринь. Виконані протягом останнього місяця.

Яскравий приклад успішної трансформації народних традицій у художньо-образному вирішенні сучасних костюмів і текстильних виробів демонструють дипломні та курсові роботи студентів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

Як зазначив у своєму виступі на викриті виставки начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба – виставка зацікавить широке коло поціновувачів, та в першу чергу її повинні оглянути місцеві майстри, щоби перейняти такий очевидний позитивний досвід зі збереження та примноження ліжникарських традицій.

prostir.museum