Українська народна творчість відображується в серії наукових альбомів. Мистецьку спадщину нашої Батьківщини досліджують члени Львівського Інституту колекціонерства. Результати роботи науковців виходять друком. Нещодавно серія під назвою «Українське народне мистецтво» поповнилася новим виданням- альбомом «Мальована кераміка Косова і Пістиня ХІХ – початку ХХ століть».
Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток не має дерев’яних дверей, довгих коридорів чи лекційних аудиторій, адже Інститут колекціонерства – це товариство науковців-дослідників. Їхній творчий доробок вже перевищує три десятки альбомів. Але на цьому львівські мистецтвознавці не зупиняються. У планах на черзі українські килими, рушники та витинанки.
Зараз члени товариства працюють над серією «Українське народне мистецтво». Вивчаються предмети побуту наших пращурів. Нещодавно серія поповнилася черговим детально проілюстрованим томом під назвою «Мальована кераміка Косова і Пістиня 19 – початку 20 століть». Робота над альбомом тривала протягом трьох років. Науковці відвідали близько двадцяти музеїв України і Польщі, стільки ж приватних колекційних збірок було детально проаналізовано, щоб дослідити творчість та біографії гончарів Косова і Пістиня. Як правило, гончарна справа була сімейним спадком. І саме завдяки цьому львівським дослідникам вдалося відкрити 22 імені гончарів. Адже надзвичайно рідко мальовані керамічні вироби підписувалися майстрами. Тим паче, датувалися.
Ще одним відкриттям стали пасківники, також знані як великодні кошики. Всього їх фіксовано чотири екземпляри. Не менше здивував дослідників декор керамічних виробів. Надзвичайно поширеними стали сакральні зображення, як от церква, дзвіниці, святі. З-поміж майстрів, науковці виділяють Олексу Бахматюка. Так, на печах він зображав композиції Страшного Суду, а на його посуді красуються міфічні істоти з народних легенд.