Про це розповідають організатори Великодньої виставки в столичному Національному музеї літератури України. До свята там представили півтори сотні писанок та сім десятків фотографій народних майстрів з села Космач Івано-Франківської області. Експозицію доповнюють традиційна космацька вишивка, невеликі речі побуту гуцулів. А особливого аромату надають спеціально для виставки спечені місцевими жінками великодні паски, також оздоблені на традиційний космацький манер.
У Космачі з-понад 6 тисяч населення добра половина є майстрами
У кожній космацькій хаті живуть майстри, які щось плетуть, вишивають, в'яжуть, тчуть, гончарують
Космач, або як це село ще називають "Келія Сонця" - найбільше в Європі
Відкриття виставки
Великодні атрибути
В орнамент писанки вкладається безліч узорів, і кожен щось означає
Всі експоновані писанки – мальовані на курячих, гусячих та страусиних яйцях – відписані шістьма космацькими майстринями – Ганною Линдюк, Ольгою Реведжук, Марічкою Реведжук, Параскою Плеторак, Марією Варцаб’юк та Марією Юсипчук. Писати писанки для них здебільшого не великодня розвага, а серйозне заняття протягом року, яке не тільки підтримує традицію, а й дозволяє прогодувати сім’ї.
Віталій Коваленко, організатор виставки:
“Ці писанки написані як в традиційні, так і в авторській техніці. Є притаманні (всі відтінки оранжевого) і не притаманні Космачу кольори, бо це вже вплив моди – яскраво-голубі, яскраво-червоні яйця, а це вже вплив Центральної України, смаки Європи, бо час іде і люди мають якось виживати, тому вони змушені писати не лише писанку традиційну космацьку, а й сучасні. Писанки – це їхній заробіток, бо роботи як такої на Західній Україні немає, всі лісокомбінати та сувенірні фабрики стоять”.
Писанкує вся сім'я
Етапи творення писанки
Космацькі майстри
Експозиція виставки дозволяє побачити не тільки великодні мистецькі твори, а й також обличчя кількох десятків самих майстрів. На світлинах коломийського фотографа Євгена Гапича представлені митці виключно з села Космач, здебільшого писанкарі. Хоча у приватному фотоархіві Євгена є знимки й інших численних митців, частину з яких він експонував восени минулого року у столичному Музеї Гетьманства. Євген каже, фотографує майстрів “для душі”, хоче “показати, що ще є такі майстри, що в нас лишилися традиції” і щоб у такий спосіб зберегти для наступників образи народних умільців.
Євген Гапич, фотограф з Коломиї:
“Якщо про заслуженого чи народного майстра можна взяти інформацію в музеї або у відділі культури та туризму, то про звичайних майстрів таких даних не знайдеш, вони залишаються поза увагою держави. Лише коли приїжджаєш в село, починаєш розпитуватися, об’їжджати майстрів та збирати інформацію. Наприклад, в нашому Національному музеї Гуцульщини та Покуття є величезний стенд з фотографіями майстрів, починаючи з 1870-1890-х років (коли тільки з’явилися фотографії) і дотепер, то може одне-два фото космацьких майстрів є і все, що мене досить здивувало. А на прикладі навіть цієї виставки видно, що майстрів багато і їхні вироби варті уваги”.
З початку цього року Євген продовжив свій фотопроект і вийшов за межі Космача. Тепер він відфотографовує майстрів Коломийського району. У вільний від роботи час їздить у навколишні села та шукає відданих традиційним ремеслам митців.
“В Космачі було легше працювати, бо за один день можна було обійти 3-5 майстрів. Вони всі на місці і в кожній хаті є свій майстер. А в Коломийському районі є такі села, де навіть немає майстрів, – ділиться Євген враженнями від поїздок. – В Коломийському районі є дуже багато вишивальниць, але от останнього разу я був в селі Виноград, то там жінки переважно вишивають те, що попадається під руку, тобто за сучасними схемами. А мене цікавить традиційний візерунок. Звичайно, що він змінються, але ж основа має лишатися”.
Космацька писанка
Виставка “Майстри Великоднього дива” триватиме в Національному музеї літератури України до 30 квітня. Адреса музею: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11, ст. метро «Театральна».
Катерина Качур, “Рукотвори”