Ви бачили живописні портрети сучасних дівчат та хлопців в українських народних костюмах? Фотографії може й так, а от картини навряд чи. Одягти молодь в традиційне взялася херсонська художниця Катерина Білетіна. Робила вона це за допомогою фарби та пензля. Тим часом в херсонському відділенні Спілки художників Катю зразу чесно попередили, що виставка українських портретів у місті нікого не цікавить.
23 жовтня у столичній галереї “Мистець” відбулося відкриття персональної виставки Катерини Білетіної “Український портрет”. Серед представлених робіт: портрети знайомих дівчат в українських костюмах; портрет Романа Шухевича, замовлений керівником агенції «Наш формат» Владом Кириченком; портрети, які були представлені минулого року в галереї «Грифон» і розкуплені двома шанувальницями таланту. Усе це – ланцюжок випадкових закономірностей, який почався в одеському художньому училищі імені Грекова, де вона вчилася у Віталія Алікберова, і продовжився знайомством із Лесею Ворониною, письменницею, головним редактором дитячого журналу «Соняшник» (на жаль, він уже не виходить).
– Після одеського училища я вчилася в київській академії образотворчого мистецтва й архітектури у Гуменюка, але на мене вплинув навіть не Гуменюк, а знайомство з Лесею Ворониною, тому що я працювала в «Соняшнику» багато років, і це було початком нашої великої дружби і великої любові. Леся мене познайомила з українськими традиціями, народною культурою, і далі я почала цим цікавитися. Я закохалася в українську культуру, в одяг, у цей образ, в етнографію, потім видавництва «Родовід», «Оранта» почали випускати шикарні альбоми з вишивками, народними прикрасами, костюмами, і вийшло, що все це було на одній хвилі.
Так з’явилися образи сучасних дівчат у народних костюмах — соковитий живопис, точний рисунок, національна колористика, вправне моделювання облич, робота зі світлотінню.
-Дівчата, зображені на цих портретах, у житті не носять українського одягу, але як вони змінюються, одягаючи ці костюми! Я просила знайомих принести, хто що вдома має — і мені нанесли стрічок, коралів, сорочок, крайок. Виявляється, в закутках родинних шаф кожен має свою бабусину сорочку.
Катя малює з натури в середньому 6 академічних годин, а потім дописує одяг по фотографіях, альбомах, з манекену. Також дещо з автентики художниця тримає у своєму гардеробі.
– Я пішла на відому антикварну барахолку в Києві на Лівобережці й купила собі три чи чотири сорочки і багато хусток. І сама одягаю, і для мистецтва використовую.
В Херсоні важко національно прозрівати — немає середовища і традиції, а в херсонському відділенні Спілки художників Катю зразу чесно попередили, що виставка українських портретів у місті нікого не цікавить. Зате зацікавила екс–голову Секретаріату Президента Віктора Балогу, який дав гроші художниці на видання календаря і каталогу творів.
Портретна справа може бути навіть дуже прибутковою, люди марнославні і хочуть залишити своє обличчя у віках, для історії і потомків. Втім, на такий бізнес у художниці своя думка:
– Я хочу малювати портрети, які я хочу й ті обличчя, які мені цікаві. Розумієте, замовний портрет — зовсім не той жанр, від якого я в захопленні. Тому що існують певні канони замовного парадного портрету. У мене є подруга в Одесі Надя Фомічова, доволі відома художниця, вона собі зробила ім’я на цих замовних портретах і це доволі печальний випадок, тому що художник у ній поступово вмирає, а на передній план виходить людина, яка малює замовні портрети. У мене немає також автопортретів, і це не із скромності, просто мені цікавіші люди навколо. Але так чи інакше мені весь час кажуть: ваші портрети схожі на вас. Роботи художника більше говорять про автора, ніж такі прямі рішення, як автопортрет.
Виставка Катерини Білетіної триватиме до 31 жовтня 2009 року.
Місце проведення: Галерея “Мистець”
Київ, вул. Велика Васильківська, 12
Тел: 234 40 06, 236 89 19
Час роботи: 11.00-19.00, субота: 11.00-18.00, вихідний – неділя
Світлина К. Білетіної і текст за матеріалами України Молодої
Світлини з виставки – Рукотвори[lang_en].[/lang_en]