Барвистий, розкішний, зі своїм характером і стилем. Самчиківський розпис для багатьох ще лишається невідомим. У листопаді в одній з київських арт-майстерень відбувся майстер-клас по Самчиківському розпису під керівництвом Віктора Раковського. Чоловік є одним з лише чотирьох художників, які тримають цю традицію, і роблять все можливе, аби недопустити його зникнення.
Віктор Раковський зі своїми роботами
Самчиківський розпис походить з села Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Цей розпис досить молодий та водночас має давню традицію. У 1960-х місцеві ентузіасти знайшли на Хмельниччині, в селах Северини та Самчики кілька хат, розписаних схожим розписом. А в останньому селі натрапили ще й на розмальовану скриню. На основі знайденого місцеві художники почали розвивати цей розпис, “розробляти його, впроваджувати нові елементи на основі давніх характерних видів і елементів розпису”.
Основні кольори Самчиківки – жовтий, зелений, синій, червоний, а додаткові – фіолетовий, коричневий, чорний. Кольори можуть бути теплими, холодними, або змішаними. Вони кладуться в певній тональній послідовності. Якщо фон темний, то, за правилами Самчиківки, крайні елементи малюнка слід розмальовувати у світлі кольори, а центральні в темніші, і навпаки. А ще не рекомендується використовувати у розфарбовуванні зображень кольорів тла, або фону малюнка, “щоб не було дірки, пропуску, прірви”. Роботи повинні відрізнятися гамою кольорів, щоб не були одноманітними, монотонними. “Уявіть, якщо на виставці одного майстра дуже багато схожих кольорів, така виставка здаватиметься нудною, монотонною і не привабливою”, – розмірковує Віктор Раковський.
Майстер-клас по Самчиківському розпису з Віктором Раковським
З майстер-класом до Києва художник приїжджає один-два рази на місяць
В основі сюжетів – українські традиції, фольклор, принципи автентичного народного розпису. “Ми вибираємо сюжетно-композиційні елементи з пісень, балад, легенд, тобто всіх фольклорних творів, притаманних нашій місцевості, – розповідає художник. – Часто у Самчиківському розписі зображують образ дерева – дерево життя, райське, казкове дерево. В основі композиції може бути горщик, з якого проростають квіти; писанка, птахи. Квіти малювали ті, які часто зустрічалися у нас в Україні, наприклад, мальви, жоржини. Птахи – журавель, лелека; можна зобразити яструба і ворону, щоб показати, наприклад, хижість, зло; горобчика, якщо йдеться про хитрість”.
Композиція розпису може бути дзеркальною і симетричною, але обов’язково динамічною, рухливою. “Ми більше використовуємо композицію симетричну, де квіти та птахи по обидва боки від центру різні за формою. Більше всього ми використовуємо композицію динамічну (динаміка – рух), де менше прямих стовбурів, замість ліній прямих – хвилясті”, – пояснює Раковський.
Головна особливість Самчиківського розпису – не прагнути зробити його ідеальним, в роботі має прослідковуватися певна незграбність. Фарба має кластися невеличкими мазочками, щоб не було однотонної площини, як в трафаретній роботі. “Лінії не повинні бути ідеально рівні, кола не повинні бути ідеально круглі – повинна відчуватися рука народного майстра, а не рука академічного, професійного художника. Давній майстер не знав законів композиції, він не навчався в школах, інститутах; він як бачив і міг, так і малював, без знання законів композиції, кольориту, тональності – він був художником від природи. Був художником – який малював на основі своїх почуттів, своєї свідомості, бачення”.
СЬОГОДЕННЯ
Зараз у Самчиках під керівництвом Віктора Раковського діє дитяча художня школа (Самчиківська дитяча художня школа традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва – прим.), де діти займаються вивченням Самчиківського народного розпису. У школі також проводять майстер-класи для всіх охочих, а ще на запрошення пан Віктор виїжджає з майстер-класами по Україні.
У стилі Самчиківського розпису зараз працює четверо художників, членів Національної спілки майстрів – Віктор Раковський, Олександр Пажимський, Михайло Юзвук, Сергій Касьянов – але кожен з них має свою специфіку розпису і свій стиль письма.
Художники проводять активну виставкову діяльність. Зокрема, у 2015 році відбулися великі виставки у Києві, Житомирі, Запоріжжі, Харкові, на Львівщині, Донеччині. А 20 жовтня 2017 року відкрили виставку в Херсоні, де представили 54 роботи.
“Ми хочемо виростити своїх продовжувачів, своїх наступників, щоб не втратити розпис. Тому що почати його – це одне, а продовжити – зовсім інше, – каже Віктор Раковський. – Ми хочемо, щоб розпис розповсюджувався по Україні, як Петриківський. Самчиківський розпис через те й називається традиційним, бо ми повинні цю традицію зберегти”.
До збереження Самчиківського розпису долучилася ініціатива UAmaze. Вони запрошують художників з Самчиківки до Києва проводити заняття з розпису та організовують арт-тури до народних майстрів у Самчики. Розклад найближчих занять та подій дивіться на фейсбук спільноті ініціативи.
ВИДИВО
Катерина Качур (текст, фото), Рукотвори, Володимир Хоменко (відео), KOZAmedia