Шукаємо приміщення у центрі Києва Більше не показуватиX

Петро Гончар винайшов свою формулу української культури ХХ століття

Петро Гончар винайшов свою формулу української культури ХХ століття

Увечері 29 березня директор Музею Івана Гончара Петро Гончар відкрив виставку в рамках проекту “Етнографічні небилиці”. Відвідувачі взагалі не знали, які саме експонати будуть виставлятись у приміщенні Мистецької галереї музею. Організатори надали вкрай мало інформації про захід, просто запевнивши, «Такого ви ще не бачили!» Перед тим, як відкрити двері до галереї директор Петро Гончар запросив гостей до фуршету. Піднявши келих червоного вина, він сказав, що всі експонати правдиві і всі дані про них достовірні. «Будьмо!» — вигукнув очільник музею і відкрив двері галереї. У великій залі по стінах були вивішені фуфайки з різних регіонів України...

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

Фуфайка

... а посередині галереї лежали у величезній купі український одяг — вишиванки, рушники тощо.

Український одяг

Український одяг

Український одяг

Український одяг

Український одяг

Український одяг

Український одяг

Ідея мистецького проекту належить директору музею Петрові Гончару: «Я збирав, чіпляв. Я їздив по всій Україні. Кожна куфайка підібрана від Сяну до Дону, з Півночі до Півдня. Я довів те, що це наша національна ідея — фуфайка. Це ще одна візуальна формула української культури ХХ століття. І не треба нічого придумувати. Ми вже одяглися, об'єдналися фуфайкою... Нас об'єднали...» — каже Петро Гончар.

Виставку можна відвідати до 25 квітня 2013 року за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 19.

Микола Мирнийdomivka1.com

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter

Залишити відгук

12 Коментарі в "Петро Гончар винайшов свою формулу української культури ХХ століття"

Сповіщати про
avatar
Сортувати за:   новими | старішими | з найвищими оцінками
Орися
Гість

по-англ. кажуть tongue-in-cheek — надіюсь, що так — бо інакше, то ???

пріма апріліс?

Ольга
Гість

Куфайки на стіні, а вишитий одяг на купі ніби непотреб? Щось я не розумію... Цей проєкт мистецький? Тоді це дуже сумно...

Оля
Гість

Олю, в тому й суть цього мистецького проекту, що куфайки на стіні, а вишиванки на підлозі. Це метафора всієї української культури ХХ століття.

Люба
Гість

Оля, це справді так- дуже сильно, сміливо і правдиво

ігор
Гість

що оля подала, це правда!

ігор

Мирон
Гість
І, що саме більш образливо, ми самі добровільно перевдяглись, бездумно. Щось неправильно зробили патріоти, які мали можливість на зорі нашої незалежності зробити, треба було за сьогодення чіплятись і зміцнювати свої позиції при владі, а справжньо історію ми б зараз виправили. А то відчувалась ностальгія за минулим, а теперішнім ніхто не займався, крім хапуг, чим ми зараз і поплатились. Тодішня молодь хотіла бачити як майбутнє твориться і воно їм було ближче до тіла, ніж не зрозуміла боротьба за минуле, яке принаймі рукою не відчуєш. Жаль що ми тоді піддались гарячій крові, а не холодному розумові. Жаль, час назад ні на «йоту» не вернути… Read more »
Алла
Гість

Ось тільки вчора, згрібаючи сніг та сміття на городі, думала про те, що куфайка стала моїм кожноденним одягом, а улюблені гарненькі вишиваночки нема куди й надіти... Сумно...

Інна
Гість

Як же точно ви відобразили "радянську " Україну

Bullet-13
Гість

Як мені радісно на серці за те, що я не відчуваю своєї приналежності до куфайчаної України.

Василенко Марина
Гість
Василенко Марина

Що треба робити зараз? Якими ми станемо сьогодні? Відновлювати минуле, чи жалітись, як його вкрали? Або станемо творцями, нарешті, власної культури. Незалежної від наших посад, сумнівів і страхів.

Ми маємо це зробити. Для нас самих. Просто створювати і дарувати. МИ вміємо це робити краще, ніж жалітись чи сумувати. МИ ВМІЄМО РАДІТИ!

Радіти! Творити!

У кожного з нас в серці є любов до ручної роботи. І напрямків безліч. 

Успіхів!!

Олена
Гість

До сліз вразили ці фото! Ми нікчемні, власними руками викинули зі свого життя і зняли з плечей витвори мистецтва і вдягнулися у «ватну бридоту». Господи, українці — схаменіться, підніміть свою гідність з землі. Пишу цей відгук і плачу!! Дуже прошу організаторів — зробіть цю виставку ще раз на Майдані, щоб велика кількість людей змогла її побачити. Ваша ідея вражає до болю, перевертає свідомість, і здатна повернути нас до свого коріння і справжньї любові до рідної землі. Я НЕ «ВАТНИК» Я УКРАЇНКА — ВІЛЬНА, СИЛЬНА, ГОРДА !

Елена
Гість

Чудова ідея.... просто чудова(((немає слів!! І я дуже пишаюся тим, що ніколи не знімала із себе прекрасної української сорочки, і привчила до цього своїх дітей! Мої прабабуся та бабуся все життя вишивали, і я маю вишиванки, які старші за мене віком! Ще декілька років тому, коли я своїм дівчаткам в школу одягала вишиванки, і ми йшли вулицями Житомира, на нас зглядалися всі люди і «тикали» пальцями.... А сьогодні все змінилося! Ото ж потрібно починати із сім"ї!!

wpDiscuz
Що нового?Всі новини
Підпишіться на розсилкуЗгорнути
1137 людей вже підписалися
Наші новини на Google+
Новини проектуДивитися всі
Свіжі відгуки
Рукотвори, 2009-2018.Власниками дописів, світлин або видива є його автори.
Вітаємо поширення змісту з обов’язковим посиланням на джерело.
Проект працює на двигунці Wordpress
Утнув та оздобив: Богдан Гдаль
Facebook livejournal RSS/Feed

Повідомте про помилку

Увага! Слід заповнити всі поля!
Email-адреса має бути справжньою!

Первинний текст:

Ваше виправлення:

Ваше ім’я:

Ваша email-адреса:

Надіслати
Закрити