09 Тра 2009 14:34 Вісті

Олексій Доля: Музей у Пирогові може стати напівзакритим закладом

Олексій Доля: Музей у Пирогові може стати напівзакритим закладом

Музей народної архітектури та побуту України в Пирогові може поступово перетворитися на напівзакритий науковий заклад, якщо залишиться у складі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН  — заявляє екс-заступник директора музею Олексій Доля. З його слів, вже зараз точаться розмови про те, що в Пирогові слід скоротити виставковий відділ, бо, мовляв, виставки, це непрофільна діяльність. Зокрема, наприкінці минулого року під гаслом «свята заважають займатися наукою» ІМФЕ узвалив рішення до мінімуму скоротити в Музеї традиційні заходи, залишити тільки два ярмарки народних майстрів і ще лічені події, каже етнограф. І зазначає, що під «скорочення» потрапили свято Масниці (яке в цьому році відвідали понад 20 тис. осіб), популярні серед киян та гостей міста День гончаря, День коваля, День вишивальниці і ткалі тощо. Кожне з цих свят відвідують від 7 до 15 тисяч осіб. Лише з боєм, за словами Олексія Долі, вдалося скасувати це рішення.

“В основі цих змін є особливе бачення ІМФЕ НАН України, за яким критерієм оцінювання роботи академічної наукової установи, якою зараз вважається Музей, є кількість наукових публікацій, підготовлених співробітниками, а не успішні експедиції, кількість відвідувачів, яка щоразу збільшується, не кількість нових експонатів, не кількість велелюдних заходів” — наголошує науковець. «Отже, навіть, якщо музей зачинить свої двері для людей, але при цьому його співробітники підготують на кілька наукових статей більше, ніж попереднього року, робота Музею вважатиметься успішною» — каже він.

Зі слів Олексія , саме на цьому ґрунті з керівником ІМФЕ Ганною Скрипник у нього виник світоглядний конфлікт, який призвів до звільнення. «Ганна Скрипник бачить Музей як невід’ємну частину свого Інституту – звичайний підрозділ, яким вона може керувати на власний розсуд. Якщо б це відбувалося з врахуванням інтересів Музею — не було б проблеми. Але, на жаль, її намагання втиснути Музей в «прокрустове ложе» підрозділу ІМФЕ фактично призводять до того, що Музей втрачає свою сутність» — підкреслює Доля.

Зі слів етнографа, «музей впродовж року не може затвердити новий Статут, бо його обов’язково має погодити науковий куратор – пані Скрипник. А вона не погоджує. Адже, Указом Президента Музею надано статус «національного», а це передбачає, що Музей повинен мати набагато більше прав, ніж підрозділ Інституту. Якщо ці права (згідно законодавства) закріпити у Статуті, то можливості впливу на діяльність Музею зменшаться. А без Статуту неможливо на практиці реалізувати усі норми та переваги музею у статусі «національного». Отже, «через позицію шановної Ганни Аркадіївни заблоковане рішення Президента, а Музей вже рік несе втрати, бо юридичне набуття статусу «національного» означало б автоматичне підвищення зарплат співробітникам, краще фінансування музейних потреб тощо».

Також Олексій Доля зазначає, що через відсутність дозволу внести зміни до штатного розкладу зі сторони Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН музей вже два роки елементарно не може поширювати буклети, путівники, книжки. «Через це дві збірки музейних праць, виданих ІМФЕ (чим так пишається Ганна Аркадіївна), а також багато серйозних монографій, підготовлених її Інститутом, в прямому сенсі їдять миші на складах. Так сама історія з буклетом Музею. Він, начебто виданий, але придбати його ніхто не може, рекламувати музей він ніколи не буде…» – наголошує науковець.

Коментуючи історію свого звільнення, Олексій Доля зазначає, що до загостреної реакції Ганни Скрипник призвели правові колізії, за якими попередній керівник музею Микола Ходаківський був поновлений на посаді рішенням Верховного Суду. Керівник ІМФЕ наполягала на терміновому «обранні» Павла Федаки директором замість виконуючої обов’язки Тамари Василенко. “Фактично виборів нового директора не відбулося. А на зборах частини наукового колективу Музею Ганна Аркадіївна поставила нас перед фактом – «оце новий директор, його рекомендовано ІМФЕ, Інститут цю кандидатуру вже підтримав, погоджуйтесь» – каже етнограф.

Зі слів Долі, він висунув окрему позицію, щодо того, як поводяться з музеєю. Натомість Ганна Скрипник сприйняла як гіпотетичну загрозу, що науковець може висунути свою кандидатуру на головну посаду директора. “А за наявності кількох кандидатів буде потрібно проводити справжні вибори з невідомим результатом. Тому особисто Ганна Скрипник доклала всіх зусиль, щоб створити умови, за яких я був змушений звільнитися. Не хочу вдавадися в подробиці, але якщо не припиниться поширення різноманітних пліток і відвертих наклепів на мене, буду змушений відповісти” – каже науковець.

Богдан Гдаль, “Рукотвори” .

Заява опублікована на “Музейному Просторі“.

Хронологія конфлікту подана у низці матеріалів, які опубліковані на «Рукотворах»: