04 Лют 2014 01:10 Вісті, Знахідки

“Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло” – живописці на барикадах

“Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло” – живописці на барикадах

Поки триває протистояння між мітингувальниками та силовиками на столичній вул. Грушевського, художники пишуть з натури, що відбувається на барикадах. Хтось користується онлайн-трансляціями з подій, приходить на Майдан замальовувати ескізи, а дехто стоїть з мольбертом на морозі перед самими барикадами. Київська художниця Марія Діордійчук працює над серією “Кольори волі”. Вже готові чотири її полотна і стільки ж у роботі.

“Емоцій через край, і я не встигаю займатись навіть поточними справами вдома. Зранку біжу в серце подій з олівцями та альбомом, вдень – швидко до майстерні, щоб почати роботу на полотні, – розповідає художниця. – Була думка взяти етюдник та писати безпосередньо на Грушевського, я пішла ввечері саме в день Соборності “на розвідку”. Підійшла дуже близько до епіцентру заворушень. Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло. Піднімається з землі, проходить через ноги аж до кінчиків пальців рук, очі печуть від їдкого диму, а в вухах дзвін. Зрозуміла, що в таких умовах можу робити тільки швидкі замальовки.”

Художниця щодня приходить на Майдан Незалежності або Європейську площу, робить замальовки 2-3 години, а потім йде до майстерні працювати.

Марія Діордійчук

Марія Діордійчук

Марія Діордійчук

Руслан Коломієць почав писати революційні картини після 19 грудня, відразу по тому, як на Грушевського спалахнув конфлікт. Малює вдома під онлайн-трансляції. Окрім загальних планів боротьби художник також написав портрет Сергія Нігояна, 20-річного охоронця Майдану, якого застрелили 22 січня.

Руслан Коломієць

Руслан Коломієць

Руслан Коломієць

Часто перед самими барикадами можна зустріти художника Максима Вегера з мольбертом за роботою. Його картина вже готова.

“Я залишався осторонь від подій на Грушевського, оскільки, по суті своїй неагресивний чоловік. Приїхав в центр з товаришем, теж художником. І мене захлиснули емоції. Були двоякі почуття. З одного боку, радісно, що люди перестали бути рабами. Але з іншого – сумно, що їм доводиться проливати кров. Страху писати там картину не було. Мені захотілося зберегти цей момент, з собою був мольберт, пензлики і фарби. Вибрав позицію біля стадіону “Динамо” і почав малювати”, – пояснює художник.

Максима Вегера

Каже , що працював швидко, почав о 9:30 ранку і до 15:00 картина була готова: вид на барикаду, з димом і людьми.

“Про безпеку я не думав. Навколо вибухали гранати, бігали і кричали мітингувальники, горіли шини. Але я занурився в роботу, був справжній кураж! Лише зрідка відповідав на запитання протестувальників. Вони цікавилися: чи не потрібна допомога? Якийсь хлопець у касці жартома попросив написати його портрет: “Малюй, художник! Це наша історія!”. У перервах я грів руки і пив каву”, – розповідає художник.

Максима Вегера

gazeta.ua