Найсмачніші страви ті, що приготовані у справжній печі. З цією думкою погодяться усі, хто хоча б раз такі куштував. Рукотвори вирішили перевірити, як смакує Великодня паска, спечена у печі за усіма канонами. За рецептом ми подалися до Мамаєвої Слободи, де кожна хата цього скансену має робочу піч.
Як і має бути, пекли на Слободі паски у Чистий четвер. Паска – це не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її випікання треба підходити особливо натхненно, – каже кухарка Люба, що працює на Слободі. За її словами, випікати паски треба в доброму настрої та з чистими думками, а також з молитвами до Бога.
Є багато різних рецептів пасок – звичайна, сирна, ванільна, сметанна – та ще багато яких понавигадували. Люба ж нам показала, як спекти традиційну медову паску. У вправних руках кухарки це здалося не так вже й складно.
Отже, для приготування медової паски потрібно:
- 300 г молока
- 40 г дріжджів
- 250 г цукру
- 100 г меду
- 5 жовтків
- 1 кг борошна
- Родзинки за смаком
В підігріте молоко додаємо дріжджі, перемішуємо їх так, щоб повністю розчинилися. Додаємо частину цукру і трохи борошна. Перемішуємо суміш до однорідної маси. Ставимо у тепле місце, щоб піднялося.
Опісля додаємо жовтки, мед, цукор, що лишився, родзинки, борошно і добре вимішуємо. Ставимо в тепле місце на півгодини, щоб тісто підійшло.
Як підійде, формуємо з тіста невеликі хлібці. Кладемо їх у змазані маслом форми і ставимо у тепле місце, щоб тісто піднялося ще раз, але вже у самій формі.
Коли підійде, прикрашаємо хлібець – викладаємо зверху хрест, змащуємо жовтками.
Ставити у піч паску слід тоді, коли дрова вже перегоріли і залишився тільки жар. Випікати при температурі 200 градусів 30-40 хвилин.
За словами Люби, краще паску в печі не турбувати, щоб вона «не впала». Перед тим можна накрити зверху папером, щоб не підгоріла. Коли прийде час виймати паску, то перевіряють її на готовність так – добре випечена паска разом з формою буде легкою.
Для замішування тіста здавна використовували спеціальні діжки з кришкою, виготовлені з береста (вид дерева – Рукотвори). До них господиня нікого не підпускала й нікому не позичала, – розповідає директор Центру народознавства «Козак Мамай» Костянтин Олійник.
– Вважалося, якщо хтось сторонній скористається діжкою для замісу тіста, то буде неврожай, родина бідуватиме. Власне, це така хатня добра магія. Якщо господиня добре доглядала за цією діжечкою, то у ній добре сходив хліб. А відомо, що у наших прабабусь хліб міг не черствіти по кілька тижнів.
Коли пекли паски, температура в кімнаті повинна була бути сталою, ніхто не повинен грюкати, кричати, бігати. Господиня зачиняла хату, не допускала нікого, тому що відбувалося таїнство, паска – це не просто хліб, це святий хліб.
Катерина Качур, Богдан Гдаль (фото), “Рукотвори”