Киянам влаштують грузинське застілля посеред міста

Киянам влаштують грузинське застілля посеред міста

Українці зможуть скуштувати традиційні грузинські страви на фестивалі “Велике грузинське застілля з “Боржомі”. Він проходитиме 24-25 вересня у Національному ботанічному саду ім. Гришка.

Відвідувачі зможуть скуштувати наїдки з 12 регіонів Грузії: хачапурі по-аджарськи, по-імеретинськи і по-мегрельськи, хінкалі із Мцхети, лобіані з Джавахетії, кубдарі зі Сванетії. Крім того, можна буде дізнатися легенду гурійських пирогів та сванської солі, побачити, як роблять кахетинське вино, і продегустувати кращі грузинські вина. Всі охочі матимуть змогу самостійно приготувати аджику і соус сацебелі.

Організатор події Оксана Панкіна розповіла, що грузинська кухня є однією з найдавніших. Вино, за її словами, грузини робили ще у бронзовому віці, а чурчхела з’явилась за часів правління царя Давида – понад 100 років тому.

“Окрім гастрономічних турів на гостей “Великого грузинського застілля з “Боржомі” чекає насичена концертна і розважальна програма. У ботанічному саду виступлять учасник “Голосу країни” Шмагі Тагіашвілі і 5 колективів, серед яких представники школи Сухішвілі — ансамбль грузинського танцю “Іберіелі”. На території фестивалю працюватимуть дитяча ігрова зона і 6 фотозон, спеціальні зони для чисельних майстер-класів “, – сказала Оксана Панкіна.

Триватиме “Велике грузинське застілля два дні з 11 до 20 години у Національному ботанічному саду ім. Гришка, що по вулиці Тимірязєвська, 1.

Вхід на подію безкоштовний, вхід у ботанічний сад:

для дорослих — 30 грн;
для дітей шкільного віку — 10 грн;
для дітей до 7 років, пенсіонерів і пільгових категорій відвідувачів вхід безкоштовний.

znaj.ua

0 коментарів

Ваш відгук

Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.

Увійдіть, щоб долучитися

Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.

Увійти через Google

Тут ще тихо. Почніть розмову першими.

Проєкт створено ще у 2009 році

Підтримайте «Рукотвори»

Так ви дасте найцінніше — час і можливість працювати над проєктом. Не час від часу, між іншими справами, а регулярно: знаходити й розповідати історії майстрів, документувати живі традиції, їздити в експедиції, організовувати події, ярмарки, загалом повертати увагу до українського рукотворного світу.

Стати патроном