Міністерство культури підтримало ініціативу громадської організації «Алєм» зробити надбання корінного народу України ближчим до Європи та включило Кримськотатарський орнамент – ОРЬНЕК до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (наказ Мінкультури від 12.02.2018 № 105).
Завдяки спільній співпраці з майстрами різних куточків Кримського півострова, зокрема творчим об’єднанням «Чатир-Даг», в нас є змога більше дізнатися про Кримськотатарський традиційний орнамент, спадщину багатьох поколінь, про духовне багатство.
При виготовленні орнаменту, майстри наділяють його своєю енергетикою й баченням розвитку культурної традиції через призму сьогодення, що є важливим засобом передачі соціально значущої інформації та несе в собі надбання спільноти як невід’ємної частини суспільства, збагачує його та надихає до поступу.
Зображення традиційного орнаменту (ОРЬНЕК) належить до найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Це унікальне явище світової культури, пов’язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст. Орнаментальне мистецтво кримських татар зародилось, пройшло довгий і складний шлях синтезу, одержало свій розвиток і продовжує розвиватися.
Кримські татари протягом тривалого часу зберігали звичай прикрашати будинок предметами декоративного та ужиткового призначення із зображенням орнаменту. Вироби із зображенням традиційного орнаменту завжди були гордістю сім’ї, їх ретельно зберігали і передавали у спадок. Орнамент є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек збереглись під час депортації.
Орнамент містить у собі об’єднані дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру, симетричного та асиметричного розташування. Різноманітні елементи орнаменту поєднується у єдиний смисловий осередок, які підсилюють один одного, або утворюють нові знаки. У кримськотатарському орнаменті добре збереглися назви та смислове значення кожного елементу.
Вік носіїв коливається від підлітків до майстрів поважного віку. Наймолодші носії – учні гуртків, які вивчають особливості побутування і використання кримськотатарського орнаменту у гончарстві, вишивці, металі, а найстаршому носію – 89 років.
Вік користувачів виробів народних промислів сягає від новонароджених дітей до людей похилого віку, адже на всіх етапах життя використовуються предмети із зображенням орнаменту, а саме: в обряді народження дитини; у традиціях сватання та весіллі; у релігійному ритуалі обрізання хлопчиків; новосіллі; облаштуванні оселі; поминальних ритуалах.
Кримськотатарський орнамент та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, килимових покриттях. Це важливий елемент самоідентифікації, невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім’ї.