19 Бер 2016 19:58 Вісті, Знахідки

Книгу про традиції поліського серпанку презентували у Рівному

Книгу про традиції поліського серпанку презентували у Рівному

15 березня 2016 року в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбулася презентація книги «Традиції поліського серпанку» кандидата історичних наук, доцента Лариси Костюк та вчителя Уляни Букайло.

У книзі досліджується самобутній вид ткацтва населення північних районів Рівненщини – поліський серпанок, розкривається сутність цього унікального виду декоративно-ужиткового мистецтва, його техніко-технологічні та художні особливості, представлено способи крою і моделювання традиційного одягу, а також на прикладі творчого доробку провідних майстринь с.Крупове Дубровицького району Рівненської області – Уляни Кот, Ніни Дем’янець, Ольги Придюк, Ніни Рабчевської та майстрів молодшої генерації, аналізуються художні здобутки в царині художнього серпанкового ткацтва.

Автори у поданому науковому дослідженні показують зафіксований процес перетворення ткацтва з ремесла в художню творчість, процеси відродження, збереження і побутування серпанкового ткацтва в с.Крупове. До наших днів у цьому визначному осередку рукотворні серпанкові тканини функціонують як предмети побуту й убрання інтер’єру і свідчать про існування живих художніх ремесел ткацтва, вишивки.

DSC00156

На презентацію прийшли дослідники народного митецтва, зокрема ткацтва і особливо унікального його виду – поліського серпанку, а також його шанувальники і серед них – студенти спеціальності культурологія і музеєзнавство Рівненського державного гуманітарного університету. Особливе захоплення викликала група майстринь – ткалі серпанку із села Крупове у власноруч виготовлених серпанкових костюмах. Присутніх привітав директор Рівненського обласного центру народної творчості, заслужений працівник культури України Феодосій Васечко, представив авторів книги Ларису Костюк і Уляну Букайло. Пані Лариса розповіла про структуру книги, про майстрів села Крупове Дубровицького району – героїв книги. Саме в цьому селі 11-12 вересня 2015 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми збереження і популяризації національних традицій серпанкового ткацтва в сучасній Україні», і книга «Традиції поліського серпанку» написана як наслідок цієї конференції.

DSC001661

Про важливість виходу в світ такої книги говорили:

Феодосій Васечко — «В селі Крупове є зараз чотири заслужених майстрів народної творчості України: Уляна Кот, Ніна Рабчевська, Любов Стельмащук і Ніна Дем’янець»; Олександр Савчук (заступник голови Рівненської облдержадміністрації) – «Село Крупове – це історична столиця серпанкового ткацтва». «Орнаменти дійшли до нас із Трипільської культури»; Світлана Хомяк (в.о. начальника управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації) – «В Дубровицькому районі немає села, якому було б менше 500 років, їх мешканці невтомно відроджують і зберігають свої давні архаїчні традиції – Водіння Куста, серпанкове ткацтво; в Круповому створений історико-етнографічний музей і школа серпанкового ткацтва «Серпанкове розмаїття», в якій учні місцевої школи навчаються древньому ремеслу; Ніна Рабчевська (заслужений майстер народної творчості України) – «В нашому селі Крупове ще багато жінок займаються ручним ткацтвом і, що дуже радує, молодь починає долучатися, переймає вміння досвідчених майстринь»; Алла Українець (зав. відділу етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею) – «Велика заслуга майстрів села Крупове в тому, що вони на поч. ХХ століття придумали виготовляти одяг із серпанкової тканини, а не тільки тканини для накривання голови, як це було в давні часи»; Володимир Виткалов (кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри культурологіїі музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету), редактор видання.

На презентації демонструвалися унікальні серпанкові жіночі костюми й окремі своєрідні інтер’єрні та одягові рукотворні художні тканини.

Майстрині із села Крупове, які є ще й співачками, членами народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня» (кер. Н. Рабчевська), виконали народні пісні унікальною, неповторною говіркою мешканців Рівненського Полісся.

prostir.museum

Головна світлина НЦНК “Музей Івана Гончара”