Гончарка Леся Денисенко-Єременко з Василькова влаштувала виставкову залу у своїй майстерні

Гончарка Леся Денисенко-Єременко з Василькова влаштувала виставкову залу у своїй майстерні

Рідкісні кахлі, великі керамічні леви, живопис акварелями, велика кількість скульптур з глини. Гончарка Леся Денисенко-Єременко з Василькова влаштувала окреме приміщення, де зібрала найкращі зі своїх власних творів і роботи батька Григорія Денисенка.

Світлиця розташована на родинному подвір’ї серед одноповерхової забудови Василькова. Відкритого доступу до неї немає. Але якщо ви домовитеся з майстринею, то вона поділиться набутками своєї родини. А віртуально ви можете побачити приміщення вже зараз.

Відразу пояснення: більшість кольорових емальованих скульптур та кахлів на фото авторства Григорія Денисенка. Роботи Лесі з жовтої недекорованої глини. Це фігурки тваринок, кіз, міфічні фігури. Стиль батька строгий і академічний. А Лесі – вільний і вигадливий.

dsc_1117

dsc_1091dsc_1098dsc_1129dsc_1131dsc_1100dsc_1188 dsc_1186

dsc_1137 dsc_1178 dsc_1183 dsc_1175
dsc_1195dsc_1167 dsc_1139 dsc_1159dsc_1096 dsc_1136dsc_1125dsc_1203dsc_1204dsc_1198 dsc_1208

Леся походить з династії гончарів, які гончарюють вже 6 поколінь. Її батько працював на майоліковому заводі у Василькові, отримав звання залуженого майстра народної творчості. в 2012 році в майстерні гончарки створювалися зозулиці, які були символом чемпіонату з футболу “Євро-2012”, фінал якого відбувався в Києві. У Василькові також гончарює її родич Сергій Денисенко. Техніки і стиль кожного зі згаданих членів гончарної родини відрізняються.

Гостював Богдан Гдаль, «Рукотвори»

0 коментарів

Ваш відгук

Маєте думку, уточнення чи власний досвід? Долучайтеся.

Увійдіть, щоб долучитися

Авторизація допомагає нам захищати коментарі від спаму й підтримувати змістовне обговорення.

Увійти через Google

Тут ще тихо. Почніть розмову першими.

Проєкт створено ще у 2009 році

Підтримайте «Рукотвори»

Так ви дасте найцінніше — час і можливість працювати над проєктом. Не час від часу, між іншими справами, а регулярно: знаходити й розповідати історії майстрів, документувати живі традиції, їздити в експедиції, організовувати події, ярмарки, загалом повертати увагу до українського рукотворного світу.

Стати патроном